lavra.kiev.ua
Так історично сталося, що через радянську систему українцям навʼязувалося пошанування у лаврі здебільшого класиків «руського міра», ворогів України. Під час екскурсій та у промовах тогочасної влади згадувались поховані на території лаври «визначні» діячі іншої держави: чи засновник Москви Юрій Долгорукий, що був отруєний киянами, чи Петро Столипін, один з найбільших катів України, що був застрелений в київській опері під час спектаклю і який неодноразово заявляв, що зробить все, щоб пам’ятники Шевченка ніколи не з’явились в Україні.
Натомість ми повернули Тараса Шевченка у Лавру – через 168 років – на тому місці, де він у 1846 році створив сепію із зображенням Церкви Всіх Святих, за ініціативи нашого Фонду «Рідна країна» ми встановили памʼятний знак. Києво-Печерська лавра була одним із улюблених місць Тараса Шевченка у Києві. Тут він працював, про неї писав у поетичних та прозових творах, згадував, перебуваючи у засланні. Пам’ятний знак зроблений в такий спосіб, що кожен може умовно доторкнутися до місця роботи Шевченка, копії його мольберта та порівняти, як з плином часу змінилася Церква Всіх Святих, яку він малював у 1846 році, і територія навколо неї.
Наступним масштабним проектом став започаткований у 2015 році проект з відновлення надгробного пам’ятника одному із найвидатніших державних та військових діячів XVI століття – князю Костянтину Острозькому. Сучасники порівнювали його зі стратегами античності: провів 35 битв, програв 2; брав участь в успішних компаніях проти татар, Московської держави. До речі, чи не найвідоміша його перемога – битва під Оршею (переміг 80-тисячне московське військо), якій у 2019 році виповниться 505 років.
Князь Острозький — один із найвизначніших меценатів того часу, який перетворив Острог на осередок слов’янської культури. Він заснував міста: Дубно (1507 р.), Звягель (1519), Чернігів (1529 року), надав кошти для розбудови Межиріцького монастиря, Острозького та Дубенського замків.
Постать Костянтина Острозького тісно пов’язана з Києво-Печерською лаврою. Він брав активну участь у відновленні Успенського собору після його зруйнування у 1482 році, подарував йому новий іконостас, заповідав сімейні маєтності тощо. Завдяки К. Острозькому Лавра отримала від польських королів ряд грамот, які гарантували їй право на економічні привілеї.
Після смерті, згідно із заповітом, його тіло було поховано в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Над похованням у серпні 1579 року був поставлений майстерно виконаний надгробний монумент в стилістиці ренесансу із рожевого мармуру, який був знищений під час вибуху Успенського собору в листопаді 1941 року. Досі, через брак коштів, надгробний памʼятник не був відновлений.
Проте, справа зрушила з місця: у 2014 році був створений Громадський українсько-литовський оргкомітет, співголови якого – тодішній Надзвичайний і Повноважний посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс і я як засновник Фонду «Рідна країна» – активно взялися за справу відновлення надгробного пам’ятника князю Острозькому.
За рік, у 2015-му, у Києво-Печерському заповіднику була презентована концепція відтворення монументу – результат обговорень скульпторів, істориків, науковців як з українського, так і з литовського боку. На конкурсній основі були відібрані скульптори з литовської та української сторони. Від України скульптуру відтворюватимуть Олексій Сидорук та Борис Крилов («Творча майстерня Сидорука та Крилова»), з боку Литви — професор, завідувач кафедри візуального дизайну Клайпедського факультету Вільнюської академії мистецтв Арунас Сакалаускас.
13 жовтня 2015 року, напередодні Дня захисника України, у Києво-Печерській лаврі на обговорення громадськості Оргкомітетом був представлений проект відтворення монументу. Після завершення науково-експертної дискусії був знайдений найоптимальніший варіант відтворення автентичності пам’ятника, адже скульптура самого князя Костянтина Острозького була виконана із червоного мармуру, у натуральну величину людини, а над скульптурою — велика арка, прикрашена письменами, різьбленими прикрасами, зображеннями людей, битв тощо.
Цей варіант і був втілений скульпторами в узгодженому макеті пам’ятника князю Костянтину Острозькому в пропорції 1:5, який наразі експонується в містах Литви та України з метою збору коштів. На реалізацію цього проекту направлені громадські, меценатські, приватні і, дякуючи литовцям, — кошти іноземних інвесторів. На жаль, на сьогодні з українського боку фінансово й організаційно цьому проекту допомагає лише керівництво Національного Києво-Печерського заповідника та наш Фонд «Рідна країна». Сподіваємось, що до цього доброго проекту долучаться представники не лише литовської, а й української влади, щоб ми змогли його завершити до 2019 року, коли відзначатимемо 505 річницю найвідомішої перемоги князя Острозького – битви під Оршею.
А ще у 2017 році ми презентували проект відновлення Мазепинської вежі, що знаходиться на території Лаври, і створення у ній музею Івана Мазепи. Адже на кошти цього відомого мецената і державного діяча України свого часу було збудовано і реставровано більше половини об’єктів Лаври! Проте демарш проти російського царя закінчився для Мазепи анафемою, через що століттями заборонялася будь-яка згадка про нього, не те що, вшанування. Тому ми і плануємо створити у Мазепинській вежі музей Івана Мазепи, де можна було би дізнатися не лише про його постать як військового, політичного і державного діяча, а й про його родину, нащадків, про його добрі справи для України.
Тож давайте нарешті разом повернемо славний, самобутній, багатий УКРАЇНСЬКИЙ СВІТ у нашу головну християнську святиню – Києво-Печерську лавру!
Микола Томенко, громадський діяч, засновник Фонду «Рідна країна», доктор політичних наук
