Інтернет-конфенція на тему \"Яким буде політичний 2009 рік?\" (ч.1)

 

 

Н.Т. Вітання всім, хто з нами сьогодні. Я вже півгодини працюю в "Лізі" з журналістами братських ЗМІ, тому розпочинаємо з певним запізненням не з моєї вини. Оскільки ми анонсували оцінку минулого політичного року і прогноз майбутнього політичного року, то почнемо саме з цього. Отже, 2008 рік, на мою думку, був роком своєрідного політичного та соціально-економічного парадоксу в Україні. В цьому році Україна мала один з найвищих приростів ВВП та найбільший врожай в сільському господарстві, та під впливом обставин фінансової кризи ледь завершила рік з виконанням бюджету у 102%. У 2008 році вперше керівництво української держави належало до однієї ідеологічної платформи і в той же час ступінь публічної політичної суперечки між керівниками держави був одним з найвищих. Українські олімпійці виступили ледь не найкраще за всю історію української держави, в той час як спортивні чиновники навіть спортивну офіційну форму виготовили з помилкою в назві "Україна"… і таких прикладів можемо наводити доволі багато. Тому очевидно, що 2009 рік буде роком по виправленню цих парадоксів, роком боротьби з кризою і роком боротьби за президентську посаду. Саме ці дві проблеми будуть визначати перебіг життя в 2009 році. Я тепер не коментую, якою буде ця боротьба, хочу лише сказати, що правильно б для України було, аби ця боротьба завершилася в 2009 році. Маю на увазі і змістовний, і формальний бік справи. Тобто, щоби соціально-економічна і політична криза завершилася в 2009 році, а з новим 2010 роком нас вітав новий президент. Отож, нам треба дійти згоди, щоби дата проведення президентської виборчої кампанії не зачепила новорічні та різдвяні свята, і другий тур виборів відбувся в грудні 2009 року.

 

На наступний день після оголошення нової коаліції в парламенті без БЮТ. 

 

 

Н.Т. Парламент зробив перший крок, висловивши недовіру голові НБУ і звернувшись до Генеральної прокуратури перевірити факти можливої спекуляції з курсом долара. Я переконаний, що Президент зобов’язаний подати подання на звільнення голови Нацбанку та призначення нового, і парламент оперативно вирішить це питання. Що стосується можливих корупційних дій з так званою рекапіталізацією, то тепер, як відомо, Нацбанк може виділяти кошти комерційним банкам за погодженням з Кабміну. Я вважаю, це правильна норма, за яку ми проголосували, і це зніме питання "блатних" банків, які фактично без гарантій повернень отримали мільярдні кошти по суті бюджету України, оскільки кошти МВФ нам всім з вами треба повертати. Якщо йдеться про позицію каналів в цьому питанні, то зрозуміло, що вони відстоюють інтереси власників, які якраз ці пільгові умови від Нацбанку і мали. 

 

 

Н.Т. Я проти партійних ЗМІ. Я вважаю, що об’єктивну позицію того, що відбувається в українській політиці, повинні репрезентувати всі засоби масової інформації. 

  

 

Н.Т. Якщо йдеться про теперішню версію Закону України "Про фізичну культуру та спорт", то він ухвалений у першому читанні, я, до речі, один з його співавторів. До другого читання закон в цілому готовий, проблема приблизно 1,5 млрд. грн., які він коштує для бюджету, і які Мінфін не хоче давати. Отож ми мусимо шукати компроміс між нашим бажанням ухвалити даний законопроект і фінансовими можливостями уряду. Я погоджуюсь з вами, що на фізичній культурі і здоровому способі життя економити не можна. 

 

 

Н.Т. Я вже говорив, що в 2009 році, на жаль, ніяких реформ не буде, оскільки буде президентська кампанія. 

  

 

Н.Т. Є і такі, і такі. 

 

Н.Т. Оскільки я не займаюся партійними справами, передам цю інформацію у відповідну комісію БЮТу. 

  

 

Н.Т. Все, що стосується цього запитання та інших питань стосовно газової суперечки… Перше – я не фахівець в цих питаннях. Але політична оцінка того, що відбулося, підказує мені два головні мотиви Росії: піти на конфлікт проти України та, відповідно, Європи. Перша – політична. Знайти механізм вплинути на перебіг майбутньої президентської виборчої кампанії і нарешті отримати лояльного керівника України. Друга – економічна. Серйозна економічна криза в Росії може ще посилитися об’єктивними причинами, що відбуваються в останній період, по зменшенню ціни на газ та нафтопродукти. Як ви знаєте, процедура обрахунку ціни для більшості європейських країн визначається за принципом ціни 9 місяців до того. Отож, з початку квітня для багатьох кран Європи мусить бути визначена набагато менша ціна на російський газ, ніж тепер. Отож, спроба Росії організувати інформаційну газову війну – це передовсім спроба підвищити ціни на газ та нафтопродукти в світі. Що стосується поведінки України, то я вважаю, якщо в результаті нинішньої суперечки зникне посередник між "Нафтогазом" і "Газпромом" і буде визначена зрозуміла формула формування ціни на газ та, відповідно, ціни на транзит, то Україна достойно вийде з теперішньої ситуації. 

  

 

Н.Т. Я стійкий прихильник прямого характеру обрання президента, але я також вважаю, що повноваження президента повинні бути чітко визначені і кожним президентом дотримуватися. Це – головна умова, щоб президента і інститут президентства поважали. 

  

 

Н.Т. Думаю, треба розпочати з стратегії формування та діяльності державної служби України. Отже, треба новий закон про державну службу, який би мінімізував вплив політики та грошей на підбір державних службовців. З іншого боку, вища ступінь захищеності державних службовців повинна стримуватися високою відповідальністю, в тому числі кримінальною, за порушення. Але ви правильно говорите, що корупція не лише в державній службі, вона в усій країні, тому ліквідувати її можна, ліквідувавши загалом корупцію в країні. 

 

 

Н.Т. Я вже говорив про парадоксальний 2008 рік. Не можна проводити реформи в країні, коли відбувається тотальне протистояння між командою прем’єра і президента, та обласними адміністраціями і радами. Я зараз не аналізую, чому так відбувалося, але реформи можливі, коли є політична воля всієї системи влади і підтримка бодай відносної більшості суспільства на проведення цих реформ. Сподіваюсь, це стане можливе після президентської виборчої кампанії. 

 

 

Н.Т. Переконаний, що всі серйозні партії, в тому числі і БЮТ, повинні готувати свій кадровий резерв. Форми такої підготовки можуть бути різними, але факт залишається фактом – депутатський корпус, особливо найнижчої ланки – місцевих рад – від БЮТ потребує радикального оновлення та відповідної професійної підготовки.