\"БЮТ і НУНС двічі на одні граблі не наступлять!\"

Про особливості відносин БЮТ з політичними партнерами та опонентами, про відмінності передвиборчої програми, про «культ особистості» у блоці Тимошенко та про 104 героя в ексклюзивному інтерв’ю розповідає третій номер партійного списку БЮТ Микола Томенко.

 

 

Микола Томенко: Для нас було дуже важливо зробити презентацію блоку на високому європейському рівні. Можливо, ви помітили, що, окрім національного прапора, на сцені стояли прапори Європейського союзу. Дуже приємно, що нас привітав президент Європейської народної партії Вілфред Мартенс. І ми прийняли рішення про приєднання саме до ЄНП, що зняло дискусії про те, що ми можемо приєднатися до Соцінтерна. Крім того, пора вже відходити від радянських традицій проведення з’їздів. Насправді, це має бути шоу, адже всі серйозні питання вирішуються раніше, на радах усіх рівнів. А на зібранні делегатів робиться тільки презентація. Красива і яскрава.

 

 

Ви враховуйте, що ця виборча кампанія дуже стисла: у нас ще немає досвіду проведення виборів за 60 днів. Тому вона гранично персоніфікована. Посилення статусу лідера —необхідний елемент передвиборчого життя, адже дуже важко за місяць провести серйозну просвітницьку роботу або реалізувати державні проекти. Ми — єдина політична партія, де кандидат в прем’єр-міністри визначений. Бо в «Нашій Україні» це питання – вічна біда, що створює певні проблеми. І такий підхід, до речі, не дуже європейський.

 

 

Ми готові до будь-яких варіантів. Як відомо, БЮТ підписав угоду з «Нашою Україною — Народною самообороною» про утворення демократичної коаліції після парламентських виборів. Якщо буде сформована інша коаліція, ми — в опозиції. Це теза, від якої наша команда не відмовиться. Якщо ж всі згадані політичні гравці дотримаються попередніх домовленостей, то після виборів БЮТ об’єднається з НУНС. В такому разі, якщо БЮТ набирає хоч на одну соту відсотка більше голосів, ніж НУНС, прем’єром стає Юлія Тимошенко. Якщо ж на соту відсотка більше набирає НУНС, то, хто б що не говорив, ми виконаємо домовленості і підтримаємо ту кандидатуру, яку висунуть наші партнери. Складність полягає в тому, що досі ніхто не знає, хто це буде. Адже навіть Партія регіонів вже начебто визначилася, що буде висувати у прем’єри Віктора Януковича: і Рінат Ахмєтов, і Борис Колесніков нібито відмовилися від претензій на цю посаду. Крім того, мені не зовсім зрозуміла передвиборча програма наших партнерів. Вони що, збираються п’ять років скасовувати депутатську недоторканність?

 

 

Думаю, наші партнери здатні сприйняти конструктивну критику. Ви ж знаєте, що Блок Юлії Тимошенко підтримує скасування депутатської недоторканності, але трагедія цієї ситуації полягає в тому, що цю недоторканність давно можна було зліквідувати, якби цього хотів ще хтось, окрім БЮТу. Як відомо, після референдуму 2000 року, на якому люди проголосували за відміну недоторканності депутатів, ця пропозиція вносилася до сесійної зали тричі. І кожного разу вона не набирала навіть 226 голосів для внесення до порядку денного. В минулому скликання БЮТ зібрав 121 підпис за те, щоб винести це питання на обговорення. На жаль, підписів ані «Нашої України», ані комуністів (які сьогодні це вже підтримують) там не було. Повертаючись до вашого питання, вважаю, що  краще чесна дискусія навіть із соратниками, аніж якась гра за спиною. Наприклад, мені незрозуміло, чому «Наша Україна» може вести пряму політичну агітацію, коли це ще заборонено, а БЮТ і Партія регіонів змушені розміщувати свою політичну рекламу у рамках законодавства?

 

 

Не маємо права. БЮТ з НУ зініціювали ці дострокові вибори, тому, як ініціатори, мусять бути взірцем для інших. Хоча насправді всі мають дотримуватися правил. Для цього необхідно ініціювати засідання круглого столу і обговорити з ключовими політичними гравцями правила та принципи ведення політичної боротьби. Причому, можна навіть не торкатися моральних аспектів типу чесності, а говорити лише про юридичні. Дуже важливо, щоб вибори пройшли без фальсифікацій, бездоганно з точки зору законодавства.

 

 

В такому разі я особисто переконуватиму, що саме Юлія Володимирівна має бути спікером. Це достатньо впливова посада, яка дає можливість стабілізувати ситуацію в країні.

 

 

Головний наш плюс у тому, що ми сформували список стабільної політичної сили. Кожен з депутатів нашої фракції пішов на серйозну політичну самопожертву, коли добровільно відмовився від депутатського мандата, фактично не маючи гарантій, що поверне його найближчим часом. Тому наша логіка була такою: всі депутати, які не піддалися спокусі, не зрадили і розсталися зі своїм статусом, потрапляють до списку. Це випробування пройшло 103 особи. Хотів би окремо сказати ще про одну людину — Йосипа Вінського, який, не погоджуючись з позицією Соцпартії, перейшов до нас. Таким чином, політична доля 104 людей була відома завчасно. Якщо говорити про оновлення, то ми досягли його за рахунок колег з партій УСДП та ПРП. Але насправді у нас було небагато можливостей для маневру. Наприклад, ми не могли зробити тотального оновлення, омолодження списку. Але для нас дуже важливо було зберегти політичну справедливість. В цьому плані я маю більше запитань до партій, які в угоду доцільності образили відданих їм людей. Наприклад, в тих же «Регіонах» люди, які перейшли в коаліцію з БЮТ зовсім недавно, стоять у списку вище, ніж дуже важливі для партії люди, які працювали в ній багато років.

 

 

Ця кампанія буде трохи легша з точки зору вибору людей, адже цього разу суб’єктів виборчого процесу буде не більше 20. Принаймні, сподіваюся на це. На даний момент можна спрогнозувати, що в Раду пройдуть не більше п’яти політичних сил. Окрім «залізної четвірки» — Регіонів, БЮТ, НУНС та комуністів, я даю десь 25% вірогідності, що пройде і якась п’ята партія. Це можуть бути політичні сили Володимира Литвина чи Наталії Вітренко. Навіть СПУ я не скидаю з рахунків. Можливо, соціалісти проведуть блискучу кампанію, і, враховуючи непередбачуваність сільської місцевості та «окрему державу» — Маріуполь, є шанс, що 3% прохідного бар’єру до ВР вони подолають.

 

 

Тоді можуть бути дві коаліції, — або Партія регіонів з комуністами, або БЮТ і НУНС. Причому, тотальної переваги не має жодна з потенційних коаліцій, шанси рівні в обох. Крім того, я не виключаю ще одну можливість, про яку «Наша Україна» говорити заборонила. Але оскільки про це говорять експерти, в тому числі і ті, які працюють в Секретаріаті Президента, можу сказати, що об’єднання «НУ» і ПР — теж достатньо реальний сценарій.

 

 

Загроза єдина — розчарування людей. Це наш найбільший ворог, про що я говорив на з’їзді. Сьогодні в регіонах, де демократичні сили найбільш популярні, — на заході і в центрі України, — спостерігається найвищий ступінь невизначеності. І якщо нам не вдасться переконати своїх прихильників, ми програємо Партії регіонів і будемо винні в тому, що коаліція буде не наша. Інших варіантів, чому коаліція демократичних сил не буде створена, я не бачу. БЮТ і НУНС двічі на одні граблі не наступлять!