Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко поінформував, що 6 червня 2005 року була прийнята нова редакція Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів». Тоді на розгляд Верховної Ради було винесено два альтернативних законопроекти: перший внесений Прем’єр-міністром України Ю.Тимошенко, другий подали народні депутаті Бартків В.П. (УНП), Гладій М.В. (БЮТ, згодом ПР) та Мельничук М.В. (Соціалістична партія). Парламент ухвалив другий законопроект, за прийняття якого проголосували 250 народних депутатів, серед них 21 народний депутат з фракції Партії регіонів та біля 10 народних депутатів, які в наступному скликанні перейшли до Партії регіонів. Таким чином, ухвалення даного законопроекту стало можливим завдяки голосуванню в тому числі і народних депутатів України з Партії регіонів.
Прийняття Закону обумовлено міжнародними зобов’язаннями України, зокрема підготовкою до вступу в СОТ, щодо збільшення вимог безпеки до продуктів харчування тваринного походження. Одна з норм закону передбачала заборону реалізація та обіг необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш або частин туш парнокопитних та інших копитних подвірного забою на агропродовольчих ринках. Також було законодавчо передбачено п’ятирічний період підготовки до вступу даної норми в дію.
Микола Томенко наголосив, що на сьогодні існує низка законопроектів, в тому числі проект Кабінету Міністрів України, про перенесення на 5 років терміну вступу в дію цієї норми. Він запропонував опозиції визнати, що дане рішення приймалося спільно і, зокрема, завдяки Партії регіонів, і дати можливість Верховній Раді проголосувати рішення про відтермінування на 5 років даного мораторію, як це передбачається пропозицією уряду, а за цей період зробити все необхідне, аби підготуватися до його вступу в дію.
Так Заступник Голови ВР Микола Томенко відреагував на заяву лідера Партії регіонів Віктора Януковича, який вчора, перебуваючи у місті Полтаві, заявив, що набуття чинності з 1 січня 2010 року Закону «Про безпеку і якість продуктів харчування і продовольчої сировини» – це «злочин влади відносно, насамперед, селян, для яких це єдина можливість отримати доходи і виживати».