Про це заявив сьогодні народний депутат Микола Томенко в інтерв’ю каналу ТВі.
Говорячи про нинішню ситуацію навколо підписання Угоди у Вільнюсі, Микола Томенко сказав, що він нарешті зрозумів, звідки походить своєрідне «охолодження» з боку влади до питання євроінтеграції та підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
«Ці аргументи наводяться в так званому експертному, чи блогерському, середовищі тих людей, які співпрацюють з Адміністрацією Президента. Все зводиться до дуже простих роздумів: якщо Угода не буде підписана і Віктор Янукович забезпечить більш інтегральні відносини з Росією, то це зміцнить його електорат, і він 100-відсотково перемагає на виборах Президента 2015 року. Якщо він підпише Угоду з ЄС, то це нібито створює проблему у проросійській частині його прихильників і може суттєво погіршити йому шанси на перемогу у президентській виборчій кампанії», – зазначив Микола Томенко.
«На мою думку, такі висновки, м’яко кажучи, не аксіоматичні. Бо домінуючими для прийняття рішення виборців будуть соціально-економічна ситуація в країні та інші фактори щоденного життя людей», – вважає політик.
Він переконаний: якщо радники Януковича взяли на озброєння не те, що вигідніше Україні з точки зору її світоглядного, ціннісного та геополітичного вибору, а те, що вигідно кандидату у Президенти В. Януковичу у 2015 році, то це може закінчитися погано і для Віктора Януковича, і для України.
Відповідаючи на запитання, якщо не буде підписана Угода у Вільнюсі, то коли до цього питання можна буде повернутися, Микола Томенко зазначив, що треба бути реалістами, і що непідписання Угоди про асоціацію з ЄС у 2013 році переносить питання щодо євроінтеграції України як мінімум до 2016 року.
«Адже починається фактична президентська виборча кампанія, і до її завершення (маємо на увазі перший, другий тур виборів, можливі судові оскарження, інші організаційні заходи) тема євроінтеграції буде не на часі. Тому раніше 2016 року це питання знову не постане», – вважає Микола Томенко.
«Невідомо, що буде з Україною до 2016 року, яка політика Росії по відношенню до нашої держави буде здійснюватися, та, власне, що відбуватиметься у Європі. Тому цілком очевидно, що на сьогодні мусимо говорити о пафосних, але правдивих речах: зараз йдеться про історичний шанс закріпити Україною не традиційні для нинішньої російської політичної культури принципи взаємодії з нашою державою, коли нас запрошують до співпраці хамськими заявами або погрозами, а до європейської політичної культури, де мова йде про публічні прозорі відносини рівноправних країн-суб’єктів міжнародних відносин», – підсумував Микола Томенко.
