У понеділок на прес-конференції, що проходила у Черкасах за участі керівників Об’єднаної опозиції, Микола Томенко заявив, що на Черкащині та, ймовірно, по всій Україні готується «зернова афера».
За словами політика, влада так звикла звітувати про успіхи, що не готова визнати те, що нинішня організація та проведення жнив відбулися на незадовільному рівні, і Черкаську область та Україну загалом чекають непрості часи за їх результатами. Тому, за його словами, зміст афери полягає в тому, що розроблена ціла система як за допомогою перевірених комуністичних методів від Сталіна до Брежнєва прозвітувати перед народом про черговий великий успіх влади Віктора Януковича.
Микола Томенко послався на документи, які йому та депутату Черкаської облради Володимиру Гресю передали керівники підприємств. З даних документів випливає, що влада розробила два механізми оборудки, за результатами якої можна буде прозвітувати про чергову «перемогу» влади.
Перший, повідомив М.Томенко, дає можливість списати, щоби вони не потрапили до статистики територій, засіяних зерновими, ті поля, на яких врожай у поганому стані. Другий механізм, додав він, носить характер не лише принципу сталінської продрозверстки, а ще й виразно корупційний. За словами М.Томенка, цей механізм вимагає від керівників господарств, які, як відомо, в абсолютній більшості приватні, в обов’язковому порядку здати конкретну кількість зерна на конкретні підприємства області.
Віце-спікер Микола Томенко повідомив, що звернеться до Міністра аграрної політики та продовольства для того, щоби з’ясувати: це урядове розпорядження провести в Україні продрозверстку і прозвітувати про неймовірну велику кількість зібраного зерна чи це «геніальна» ідея черкаської влади. Окрім того, політик має намір з’ясувати чи давалася вказівка маніпулювати статистикою, зокрема, ліквідовувати території тих засівів зерна, де врожаї малі або потерпіли від негоди.
Микола Томенко зазначив, що опозиція в Черкаській області вважає, що підприємці мають право продавати зерно кому вони вважають за потрібне та відповідно за ціною, яку вони вважають прийнятною для того, щоби й далі розвивати свої господарства, а не в тій кількості за вказаними адресами, чого в обов’язковому порядку вимагають місцеві чиновники.