Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко вважає, що в Україні утворюється державна ідеологія владного хамства під гаслом: «хороший опозиціонер – довічно ув’язнений опозиціонер». Про це Віце-спікер сказав сьогодні, виступаючи під час ранкового засідання з трибуни Парламенту.
За словами Миколи Томенка події останніх днів засвідчують, що влада не лише оголосила, а й веде системну війну проти власного народу. «Війну проти нинішніх і майбутніх пенсіонерів через пенсійну реформу. Війну проти бізнесменів шляхом так званої податкової реформи чи тотального тиску на підприємців з метою перерозподілу чи захоплення сфер впливу. Війну проти вчителів і медиків, коли під егідою оптимізації не лише скорочує заклади охорони здоров’я та освіти, скорочує кількість працівників, але й неформально скорочує заробітні плати через вимогу відправляти вчителів у відпустки за власний рахунок», – наголосив він.
Окрім того, політик додав, що «сьогодні вже розпочалася війна і проти бюджетників, які з нинішнім бюджетом в системі місцевого самоврядування на місцевому рівні отримують зарплати близькі до мінімальної і думають як вижити».
Микола Томенко повідомив, що в результаті дворічної війни влади проти народу, за оцінками експертів ООН, більше 80% громадян України – бідні люди. Абсолютна більшість людей вважає, що за два роки президентства В.Януковича їх життя погіршилося і, за різними оцінками, від 1,5 до 2,5% відсотків громадян вважають, що їх життя покращилося. «Як каже народна мудрість, цих людей ми знаємо поіменно», – підсумував політик.
«Водночас, влада оголосила війну проти своїх опонентів, проти опозиції. При чому в останні дні ця війна не пропагандистська, не політична, а війна на знищення», – наголосив Микола Томенко.
Віце-спікер додав, що, якщо раніше для влади головним гаслом було: хороший опозиціонер – арештований опозиціонер, то «після останніх безпрецедентних і аморальних заяв керівництва Генеральної прокуратури складається враження, що новим гаслом влади є: хороший опозиціонер – довічно ув’язнений опозиціонер, а для радикальної частини влади: хороший опозиціонер – мертвий опозиціонер».
«Ми заявляємо, що абсурдні і неадекватні дії Генеральної прокуратури, яка з екранів телебачення без жодного доказу звинуватила Юлію Тимошенко в причетності до низки вбивств у 90-х роках – це із серії нинішньої політики владного хамства, що стає державною ідеологією сьогоднішньої влади», – підкреслив М.Томенко. За його словами, складається враження, що «ревниві захисники християнства, як себе позиціонує команда Віктора Януковича, тишком-нишком на своєму «прапорі віри» замість Ісуса Христа розмістили ім’я «хама». І ця ідеологія «хама» стає загрозою для України».
М.Томенко зазначив, що якщо нинішня влада, яка розпочинала свою політичну та правоохоронну кар’єру в 90-их роках у Донецькій області хоче, щоб вся країна і світ почули правду – опозиція це підтримує. І вимагає створення слідчої комісії щодо розслідування масових вбивств бізнесменів у 90-х роках у Донецькій області та, зокрема, вбивств народних депутатів Євгена Щербаня та Євгена Кушнарьова. «Ми хочемо почути правду: хто сьогодні з високопосадовців країни володіє майном і нерухомістю тих, хто загинув у так звані роки первісного накопичення капіталу на Донеччині», – додав він.
Окрім того, М.Томенко повідомив, що опозиція розпочинає збір підписів з вимогою відставки керівництва Генеральної прокуратури, яке останніми заявами у ЗМІ щодо Юлії Тимошенко остаточно зганьбило слово «прокуратура» і «правоохоронні органи» в Україні.
А також наполягає на ухваленні Постанови Верховної Ради щодо виконання вимог Парламентської Асамблеї Ради Європи.
«Ми переконані: історія війни завжди має одне і теж закінчення: політика окупації по відношенню до власного народу (від кого вона б не йшла) для ініціаторів такої війни завжди закінчується сумно і безславно», – підкреслив Віце-спікер.
Підсумовуючи, Микола Томенко дав пораду Президенту України Віктору Януковичу на дозвіллі переглянути книгу Нобелівського лауреата Габріеля Гарсіа Маркеса «Осінь патріарха», який вчить, що будь-який правитель, а особливо той, з якого намагаються зробити диктатора, мусить пам’ятати, що навіть безмежний час вічного і солодкого життя при владі, щоб не говорили підлеглі, має фатальну здатність закінчуватися. А інколи досить швидко і доволі трагічно.
