На цьому наголосив Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко сьогодні під час Погоджувальної ради у ВР.
Посилаючись на слова Першого віце-спікера С. Арбузова про те, що в Україні – економічна криза та рецесія, Микола Томенко звернув увагу, що при цьому у нас все більше ростуть витрати на чиновників та владу.
«Так, урядові та відомчі сайти у нас скоро будуть найдорожчими у світі»,- зауважив Голова Комітету, навівши приклад нещодавнього скандалу з намаганням покращити сайт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за 3,6 мільйони гривень з бюджету.
Суттєво зекономити бюджетні кошти можна також і на піарі чиновників, зауважив Микола Томенко. Він нагадав про численні публікації у друкованих засобах масової інформації, які розміщуються на правах реклами з відвертим піаром чиновників різних рівнів.
«Допомогти у цій ситуації могло би ухвалення закону про роздержавлення друкованих ЗМІ, але цей закон разом із законом про створення суспільного мовлення в Україні на основі Першого національного та обласних державних ТРК вже протягом чотирьох пленарних тижнів за вказівкою влади тримаються у кінці списку розгляду порядку денного пленарних засідань парламенту», – зауважив Микола Томенко.
Також Микола Томенко наголосив, що вже півроку останнім стоїть законопроект, співавтором якого він є, про внесення змін Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо скасування пільг народних депутатів), реєстр. № 1075-2.
«Фактично, один рік перед парламентськими виборами ми жили за нормами, запропонованими у цьому законопроекті, і він дозволяє зупинити дію низки абсолютно безглуздих і невиправданих пільг народних депутатів, починаючи з безкоштовної парковки і закінчуючи проїздом у метро, виплатами на оздоровлення, покращення житлових умов тощо», – зазначив Микола Томенко.
Водночас він підтримує ідею працювати до розгляду усіх законопроектів порядку денного кожного пленарного дня, щоб уникнути «хитрої тактики» відкладати соціально значимі, але невигідні для влади питання у кінець порядку денного, щоб до них не дійшла черга розгляду.
