argumentua.com
В Україні сьогодні, 23 листопада 2013 року, відзначають 80-ті роковини Голодомору 1932—1933 років — День пам’яті жертв Голодомору. У всіх обласних центрах України пройдуть жалобні заходи, загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку пам’яті».
Держкомтелерадіо рекомендувало телекомпаніям внести зміни до своїх сіток мовлення відповідно до Правил ведення мовлення у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті.
Проте, незважаючи на круглу дату та всю трагічність цієї події, огляд центральних телеканалів засвідчує, що вони масово «забули» або проігнорували вшанування пам’яті мільйони українців, які 80 років тому загинули від Голодомору, влаштованого радянською владою.
На це звертає увагу Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко у своєму дописі на сторінці у Facebook.
Навіть якщо поглянути на суто формальну згадку про роковини Голодомору, то сьогодні лише на Першому національному та ТВі поряд з логотипом каналу розміщена емблема, присвячена Голодомору. Телеканали Інтер, 1+1, СТБ, Новий канал, Україна, К1, ICTV, НТН, Тоніс, «5 канал» та ін. вирішили ніяк не позначати сьогоднішню дату.
Про змістовну складову телепрограм і говорити навіть немає сенсу, адже принципових змін, зважаючи на скорботну дату, у них немає. Як звертає увагу Голова Комітету, у програмах каналів, «як завжди: від циганського танцю на Інтері до «СМЕРШу» НКВС СРСР на СТБ, що виглядає відвертим знущанням над жертвами Голодомору».
«Власники каналів — чи депутати чи пересічні олігархи служать одному богу – ГРОШАМ, і це зрозуміло. Але чому журналісти не нагадали власникам і менеджменту про ЛЮДСЬКУ ПОВАГУ ДО ТРАГЕДІЇ УКРАЇНЦІВ?!», — обурюється Микола Томенко.
Нагадаємо, Голодомор 1932–1933 років — масовий, навмисно організований радянською владоюголод 1932–1933 років, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР і півдні Росії, переважну більшість якого становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
Під час голодомору, за офіційними даними, загинули близько 9 мільйонів, а за неофіційними — до 13 мільйонів жителів всієї країни.
Крім Голодомору 1932—1933 років, в історії України були зафіксовані голодомори 1921—1923 та 1946—1947 років.
У деяких дослідженнях (у тому числі західних фахівців) автори доводять, що Голодомор відповідає загальноприйнятому визначенню геноциду. Голодомор як геноцид українського народу сталінським режимом у 1932—1933 р. офіційно визнаний урядами України, Австралії, Угорщини, Ватикану, Латвії, Литви, Естонії, Італії, Аргентини, Канади, Грузії, Польщі, США, Іспанії, Перу, Чехії, Колумбії, Андорри, Бразилії, Еквадору, Мексики, Парагваю, Словаччини, Чехії, Чилі.
У 1988 році Конгрес США, а у 1989 році — Міжнародна комісія юристів офіційно визнали голодомор 1932-33 років актом геноциду проти української нації.
23 жовтня 2008 року Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства і висловив співчуття українському народу.
