Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко відмітив, що останнім часом місцева виконавча влада, яка в абсолютній більшості виконує ще й функцію виборчих штабів Партії регіонів на місцевих виборах, активно формує списки лояльних та нелояльних до неї громадян (бізнесменів, вчителів, громадських і культурних діячів тощо). Він наголосив, що всі спроби представників ПР пояснити, що такий централізований збір інформації є «тупістю» місцевих чиновників, які проявляють самостійну ініціативу, «м’яко кажучи, не відповідає дійсності» та повідомив, що до нього особисто зверталися представники освітніх закладів, державних підприємств та комерційних структур Західної і Центральної України, Києва, де така «паспортизація на предмет лояльності до нової влади і готовності вступити до правлячої Партії регіонів проводиться системно».
Найцікавіше, на думку Віце-спікера, те, що, попри несприйняття в Партії регіонів трагічного періоду часів Голодомору – як геноциду Українського народу, методи тодішньої влади, звісна річ, у ліберальній формі, активно використовуються.
Микола Томенко нагадав, що ще у 20 роках використовувався метод психологічного та адміністративного тиску на конкретних осіб, організації, села, які були не активними у хлібозаготівлі та підтримці Радянської влади. Їх заносили на, так звані, «чорні дошки», позбавляли премій, накладали штрафи. Згодом, під час Голодомору у 1932-33 роках, «чорні дошки» ставали «міткою» для цілих сіл, районів, хуторів. Так, за різними даними фахівців, в цей період 735 районів, сіл, хуторів України були занесені на такі «чорні дошки». «Натомість, були і «червоні дошки» – для пропагування «правильних» та лояльних людей», – відмітив М.Томенко.
Заступник Голови ВР зазначив, що використання методу «сортування» активних людей за принципом лояльності до влади та готовності перейти в Партію регіонів чи несприйняття її, – є ознакою тоталітарних режимів і «неприпустимо в сучасній Україні 21 століття».
Микола Томенко також закликав працівників закладів освіти, керівників державних підприємств та комерційних структур не приховувати цю інформацію, бо «лише її публічне оприлюднення може зупинити відроджену традицію занесення на «чорні дошки».
