Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко взяв участь у науковій конференції «Український парламентаризм: проблеми історії й сучасної політичної практики», що проходить сьогодні у Парламенті. Конференція була організована Верховною Радою України спільно з Українським інститутом національної пам’яті до 145-річчя з дня народження Михайла Грушевського.
Відкриваючи роботу конференції, Віце-спікер назвав важливим, що така розмова про Михайла Грушевського відбувається у стінах Парламенту, оскільки зазвичай подібні дискусії проходили в академічних установах.
Водночас, говорячи про сучасний стан української парламентаризму. М.Томенко назвав його критичним. Критичність, за його словами полягає в тому, що Парламент в теперішньому характері діяльності та статусі вичерпав себе. «Якщо в парламенті 2012 року нічого не зміниться, то ми остаточно вичерпаємо його потенціал і те, що про нього написано в Конституції та законах», – наголосив М. Томенко. Віце-спікер назвав цілком очевидним, що нині Парламент це інструмент доведення політичних чи партійних настанов до спільноти, однак, наголосив він, це значною мірою нівелює його статус як вищого законодавчого органу. «Нам необхідно змінити змістовну складову парламенту, а це означає, що суспільство та наукова спільнота має чітко сформулювати те, яким повинен бути депутат, характер діяльності парламенту тощо», – підкреслив він.
Конкретизуючи, Микола Томенко сказав, що «очевидно, сьогодні варто говорити про те, що у 2012 році у парламенті повинні бути присутні люди, які розуміються на законодавстві, люди, які працюють над законодавством». Він відмітив, що наразі законодавчою діяльністю у парламенті займається 20-30 народних депутатів, а роботою з виборцями біля – 50. Натомість, решта, за його словами, або презентує партійно-політичну складову або захищає свій бізнес. «Але до основної функції Парламенту три четвертих парламенту не мають жодного відношення», – сказав він. «В цій ситуації в першу чергу варто формувати суспільний запит на інший статус Парламенту, іншу його змістовну складову, інший характер діяльності», – підкреслив Віце-спікер.
Друга проблема, на яку звернув увагу Заступник Голови Парламенту пов’язана з децентралізацією місцевого самоврядування. Він зазначив, що в ідеалі тільки те, що не може самотужки зробити місцева громада, – те повинно віддаватися Києву. «Сьогодні ж все відбувається навпаки. Все, що стосується уповноважень бюджетних, фінансових, організаційних – все з кожним днем забирається», – зауважив М.Томенко. Віце-спікер наголосив, що «сьогодні районна рада взагалі нічого не вирішує, а обласна рада практично нічого не вирішує». «Сьогодні невеликий елемент представницьких функцій впливу залишається у міської ради, оскільки є певні речі, який міський голова не може вирішити без міської ради», – підсумував він. «Така представницька влада взагалі не має ніякого сенсу, бо без місцевого самоврядування, яка б влада не була, – не буде нормальної системної роботи. Тож, якщо не врятувати місцеве самоврядування, то скоро не можна буде позиціонувати Україну, як демократичну державу», – підкреслив М.Томенко.
Підсумовуючи, Микола Томенко ще раз наголосив на важливості постаті Михайла Грушевського в історії українського парламентаризму зокрема та в історії України загалом. Він нагадав, що згідно соціологічних досліджень, які тричі (у 2002, 2006 та 2010 роках) проводив Інститут політики, саме М.Грушевський є тим поодиноким політиком, який має найвищий рівень суспільного сприйняття. Він розповів, що державних і політичних діячів, які беззаперечно вважаються державними авторитетами для українського народу, за всю історію є всього три-чотири постаті. Це найвідоміші батьки-засновники Київської Русі, Богдан Хмельницький і Михайло Грушевський. Так, у 2010 році майже 70% громадян позитивно оцінили діяльність М.Грушевського для України. Така оцінка, за словами М.Томенка, державного діяча є надзвичайно висока. «Навколо таких фігур можна вибудовувати загальнонаціональну ідеологічну світоглядну картину. Саме Михайла Грушевського варто активніше використовувати в частині легітимації української історії та української державності, бо ця постать є беззаперечно авторитетною і оціненою», – наголосив Віце-спікер.
