Обговорюючи проблеми ухвалення бюджету в ранковому ефірі на радіо «Ера-Fm», Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко сказав, що оптимальним варіантом було б ухвалення бюджету до нового року спільними зусиллями уряду, парламенту та Президента.
«Однак, це можливо лише тоді, коли всі зрозуміють, що Україні у 2010 році потрібен реалістичний бюджет, бюджет стабільності, який гарантуватиме виконання головних соціальних та економічних проектів», – наголосив він.
На думку М.Томенка, реалістичність бюджету полягає в тому, що всі розуміють, що у 2010 році неможливо ухвалити бюджет економічного піднесення чи максимального зростання добробуту. «Це буде бюджет, який дасть можливість забезпечити стабільність та відновлення зростання української економіки», – сказав він.
Натомість, Микола Томенко сумнівається, що цей ідеалістичний варіант можливий, оскільки обговорення бюджету у першому читанні чітко продемонструвало, що головні кандидати у президенти, що є опонентами уряду, не зацікавлені в ухваленні бюджету загалом.
Микола Томенко зауважив, що всі критикували відсутність в сесійній залі Прем’єр-міністра під час розгляду бюджету, однак вона і ключові міністри в цей день були на засіданні Ради голів урядів країн-учасниць СНД, яке проходило у Ялті. Натомість, на думку М.Томенка, важливіше, що були відсутні головні опоненти уряду, які вирішили, що передвиборчі зустрічі в регіонах важливіші, ніж розгляд основного економічного закону для держави.
«Той факт, що під час розгляду бюджету в сесійній залі були відсутні Віктор Янукович, Володимир Литвин, Арсеній Яценюк та інші кандидати в президенти говорить про те, що для них дискусія про бюджет є елементом президентської виборчої кампанії, а не інструментом забезпечення стабільності в Україні», – наголосив Заступник Голови ВР.
Коментуючи можливість внесення Президентом свого проекту бюджету, Микола Томенко сказав, що «це можуть бути лише побажання до бюджету, які будуть передані Секретаріатом Президента, але на них треба буде дивитися як на побажання кандидата в президенти, а не діючого Президента. Бо діючий Президент зобов’язаний спільно з урядом сприяти тому, щоб у парламенті був ухвалений основний економічний закон країни».
