У своєму звернення Микола Томенко зазначив, що як стало відомо із повідомлень у засобах масової інформації, наприкінці грудня 2011 року відбулося засідання науково-технічної ради Національного природного парку Синевир», на якому розглядалися питання розроблення проекту організації території національного парку, зміни до функціонального зонування, створення науково-дослідних лабораторій тощо. М.Томенко також звернув увагу на те, що, за повідомлення екологічних організацій, під час згаданого засідання Науково-технічна рада Парку погодила виведення зі складу «заповідної» і переведення до «господарської» зони парку 37 гектарів землі. Як відомо, додав М.Томенко, так звана господарська зона, на відміну від «заповідної», в якій заборонено будь-які заходи, за своїм режимом не відрізняється, по суті, від звичайного лісництва. Окрім того, наголосив політик, в «господарській» зоні, за умови відповідного цільового призначення земельної ділянки, дозволене будівництво.
Віце-спікер, як Голова Оргкомітету акації «7 чудес України», нагадав, що озеро Синевир є одним із семи природних чудес України та наголосив, що дана ситуація не може не викликати стурбованості, адже вилучення 37 гектарів цінних лісів із режиму заповідання – небезпечний для України прецедент, який, цілком очевидно, має на меті зовсім не природоохоронні цілі.
Водночас, М.Томенко повідомив, що у своїй відповіді Міністерство екології та природних ресурсів України підтвердило, що на засіданні науково-технічної ради Парку, що відбулося 07.12.2011, було запропоновано перевести із заповідної зони Чорноріцького природоохоронного науково-дослідного відділення 37 га земель у господарську зону об'єкта природно-заповідного фонду. Натомість, остаточно вищевказана пропозиція не була підтримана членами науково-технічної ради Парку.
Віце-спікер назвав позитивним, що чергова спроба відчуження землі Національного парку не підтримана та висловив сподівання, що і надалі будуть вживатися всі необхідні заходи для охорони Національного природного парку «Синевир» і недопущення відчуження земель парку під будівництва чи іншого роду дії, які можуть порушити цілісність цього унікального природного комплексу.