Про це сказав Микола Томенко біля Аскольдової могили під час заходів із вшанування пам’яті Героїв Крут, в яких взяли участь учасники Євромайдану, громадські діячі, представники опозиції.
Після покладання квітів та панахиди народний депутат Микола Томенко виступив перед присутніми і сказав про те, що Герої Крут своїм подвигом перетворили багатьох людей на українців. «Власне, і керівник Української народної республіки Михайло Грушевський до трагедії під Крутами та наступу на Київ не до кінця був переконаний у необхідності незалежної, вільної України. Вже після цих подій він став переконаним самостійником. І не лише М. Грушевського, а і багатьох інших політиків часів Української держави 1917-1920 рр. Герої Крут зробили патріотами і українцями. Вони робили патріотами і українцями всіх тих, хто не вірив, що українська держава може постати і в подальший період. І сьогодні вони надихають усіх нас і молодих людей, які майже через 100 років борються за свободу і незалежність України, як це було у 1918 році», – сказав М. Томенко.
Але трагічність нинішнього моменту, зауважив політик, полягає в тому, що якщо молоді люди в 1918 році відстоювали свободу і незалежність України у боротьбі з російськими військами Муравйова, то сьогодні вони відстоюють свою свободу і незалежність у боротьбі з формально українською владою і формально українською міліцією. «Це – неприпустима річ, і ми мусимо зробити все, щоб в українській державі була українська влада і українська міліція, яка би захищала свободу і незалежність, а не боролася з людьми, які їх відстоюють», – зазначив Микола Томенко.
Також він зазначив, що було би символічно і правильно сьогодні домогтися ухвалення у Верховній Раді законопроекту про амністію для того, щоб учасники протестів, серед яких більшість молодих людей, що сьогодні затримані в СІЗО чи ізоляторах тимчасового утримання, вийшли на свободу. «Це було би актом і історичним, і справедливим, що саме в сьогоднішній день ми повернули на свободу тих людей, які борються за свободу України», – підсумував Микола Томенко.
Фото Романа Смика