Фонд Миколи Томенка “Рідна країна” є благодійною, неприбутковою організацією, головною метою якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства, сприяння соціально-економічному, духовному та культурному розвитку суспільства.
Фонд спрямовує свою діяльність на сприяння розвитку культури, в тому числі на реалізацію програм національно-культурного розвитку; на охорону і збереження культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та культури; на сприяння духовному пробудженню та моральному відродженню людей.
Фонд був заснований 19 липня 2006 року Миколою Томенком спільно з відомими громадськими діячами під назвою “Справедлива країна”. У серпні 2010 року з огляду на визначення головними пріоритетами Фонду проекти в галузі гуманітарної сфери Фонд змінив свою назву на Фонд Миколи Томенка “Рідна країна”.
Керівники Фонду Миколи Томенка “Рідна країна” в областях
м. Київ | Олександр Федоренко |
Волинська область | Богдан Шиба |
Закарпатська область | Андрій Сербайло |
Київська область | Євгеній Суслов |
Львівська область | Ігор Микитин |
Одеська область | Микола Коновський |
Тернопільська область | Наталія Колтун |
Херсонська область | Михайло Лінецький |
Хмельницька область | Іван Гладуняк |
Черкаська область | Володимир Гресь |
Чернівецька область | Андрій Чорний |
Чернігівська область | Сергій Журман |
Банківські реквізити для перерахування благодійної допомоги:
БО «Фонд Миколи Томенка «Рідна країна»
Код ЄДРПОУ: 34527820
АТ «Райффайзен Банк Аваль»
МФО 380805, р/р 26002313975
Призначення платежу: “безповоротна фінансова допомога”, або “благодійний внесок”, або “добровільні пожертвування” (без ПДВ).
Діяльність Фонду
ЕтноФестивалі (2006-2013 рр.)
Фонд провів ряд інформаційно-туристичних акцій під гаслом “Пізнай Україну” з метою допомогти відкривати та пізнавати Україну, її неповторні краєвиди, цікаву історію та багаті туристичні та відпочинкові можливості.
- “ЕтноЛіто: ХІХ Купальські ігри на батьківщині Гоголя” (2006 р.) Мета акції – привернути увагу до традиційного українського свята Івана Купала, до збереження святкових та ремісничих традицій українців, обрядових пісень і танців, повернення літературної та публіцистичної спадщини М.В.Гоголя в український літературний контекст, почати підготовку до святкування 200-річчя великого письменника.
- “ЕтноОсінь: Зоряна осінь в Качанівці” (2006 р.). Основною метою є відкриття для широкого загалу маловідомої, але справжньої перлини української культури – Національного історико-культурного заповідника «Качанівка». Свого часу «Качанівка» була справжнім осередком духовності, місцем інтелектуального спілкування визначних діячів не лише української, а і іноземної еліти.
- “ЕтноЗима: Масляна на Буковині” (2007 р.) Учасники могли ознайомитись зі спортивними, туристичними та відпочинковими можливостями Буковини, її традиціями та історією. Своєрідність місцевого колориту допомогла відчути також творчість відомих діячів культури.
- „ЕтноВесна: День Європи на батьківщині Лесі Українки” (2007 р.) на цю акцію були запрошені дипломати та представники посольств різних країн. Учасники «ЕтноВесни» ознайомилися з унікальною історією м. Луцьк, побували в с. Колодяжному Ковельського району, де виховувалась і працювала видатна письменниця, оглянули Музей-садибу Лесі Українки та завітали на концертно-театральне дійство.
- “ЕтноЛіто: Івана Купала у “Софіївці” (2007 р.) Під час святкування відбулася знакова для акції «7 чудес України» подія – оголошення та нагородження 21 пам’ятки-претендента на звання «7 чудес України». 07.07.07 р. учасники «ЕтноЛіта» отримали незабутні враження від екскурсії та відпочинку у парку, що розкинувся на площі близько 170 га і який вже більше двохсот років вражає відвідувачів своєю неповторною красою та загадковою романтичністю.
- “ЕтноЗима у Переславі” (2008 р.) хотіли посприяти відкриттю для українців Переяславського краю у Київській області – одного з найдавніших слов’янських поселень на Україні, де зароджувалась українська державність і формувалась українська нація. Етнографічну складову фестивалю в заповіднику «Переяслав» забезпечить намагання відродити народні традиції святкування Дня Святого Андрія Первозванного, яке припадає на 13 грудня.
- “ЕтноВесна: День Європи на батьківщині Василя Симоненка” (2008 р.) На свято були запрошені представники посольств та журналісти з Київської, Черкаської і Полтавської областей. Гості «ЕтноВесни» відвідали батьківську хату Василя Симоненка у с. Бієвці Лубенського району та взяли участь у відкритті другої зали у Музеї видатного поета, що розташований у Тарандинцівській загальноосвітній школі, де навчався Василь Симоненко.
- “ЕтноЛіто: Івана Купала на Світязі” (2008 р.) Учасники фестивалю стали свідками справжнього купальського дійства, національний колорит якому допомагали створювати відомі українські співачки Ірина Шинкарук, Антоніна Матвієнко та Наталка Карпа. На святі було і справжнє купальське вогнище, і віночки, і народні гуляння та співи.
- «Київ – серце України» (2013 р.) Під час фестивалю, який проходив у парках кількох районів столиці, можна було послухати концертну програму за участю фольклорних колективів, взяти участь у творчих та спортивних конкурсах для дітей та дорослих, безкоштовно покатати дітей на атракціонах, а також пригоститися борщем або кулішем – традиційними українськими стравами, приготованими на свіжому повітрі за різними рецептами.
Також щороку Фонд проводить на Черкащині етносвято “Зажинки”, або Свято першого снопа.
“Здоровим і спортивним бути модно”
Фестиваль зірок спорту «Спортивні ігри України»
Проводився кілька років поспіль на Черкащині. Зірки українського спорту, олімпійські чемпіони проводили майстер-класи для дітей і школярів, щоб безпосередньо передати свій досвід і навики молодому поколінню. А кращі вчителі фізичної культури та інструктори спорту з усіх районів області отримували нагороди та відзнаки.
«Почни нове життя з Миколою Томенком»
Це цикл телепередач (поширювався і на DVD-дисках), який в популярній, доступній та цікавій формі розповідав, як правильно підбирати спортивний одяг та аксесуари, які правила різноманітних спортивних ігор, як активний відпочинок може покращити самопочуття та здоров’я тощо. Кожен випуск програми присвячений певному виду спорту: тенісу (великому і настільному), баскетболу, бадмінтону, футболу, легкій атлетиці, боксу та ін. Гостями ведучого програми (Миколи Томенка) стали представники спортивного олімпу нашої країни та зірки шоу-бізнесу.
Спортивна інфраструктура
В різних областях нашої країни за сприяння Фонду «Рідна країна» відкриваються спортивні майданчики з тренажерами для занять фізкультурою на територіях шкіл, дитячих садків, зон відпочинку тощо. Так, відповідні спортивні споруди були збудовані в селі Іркліїв Чорнобаївського району Черкаської області, в Українській школі-гімназії міста Сімферополя, в Тернопільській школі-інтернаті для дітей хворих на ДЦП, відреставровано спортивний комплекс у місті Ізяслав, Хмельницької області тощо.
Акція на підтримку і збереження знаменитого стадіону «Старт» у Києві
У 2013 р. громадська організація «Старт», Фонд Миколи Томенка «Рідна країна», ГО «Муніципальна ліга Києва» та мешканці Шевченківського району організували толоку, впорядкування території та спортивні змагання з футболу і настільного тенісу, в такий спосіб висловлюючи свою незгоду щодо забудови спортивного комплексу «Старт», зелені алеї якого на сьогодні є чи не єдиним місцем відпочинку для місцевих жителів.
«Україна – країна найсильніших людей»
Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» на батьківщині Івана Піддубного щороку проводить різноманітні змагання, фестивалі, свята богатирської сили тощо. А також кілька років поспіль Фонд організовував і козацьке родинне свято «Україна – країна найсильніших людей», яке проводилося у Києві, в козацькому селищі «Мамаєва Слобода».
У 2015 році Фонд “Рідна країна” підтримав унікальний проект «Забіг миру», метою якого була подяка населенню усіх країн Європи за підтримку України в її європейському виборі та проведення молитви за мир в Україні та світі.
Також кілька років поспіль команда “Рідної країни” бере учать у благодійному “Пробігу під каштанами” та легкоатлетичному пробігу «Україна – моя рідна країна!».
Аудіопроекти
Фонд став ініціатором низки аудіовидань, які дарує дитячим садочкам, школам, вишам, бібліотекам України. Серед таких аудіопроектів Фонду:
“Головні пісні та мелодії України” – записи Гімну України, Молитви за Україну, козацьких маршів та інших пісень, які можуть звучати під час проведення різноманітних свят. Таку акцію з поширення компакт-диску Фонд разом з Національною радіокомпанією України було розпочато з нового 2007/2008 навчального року.
“Класика української літератури. Живі голоси” – добірка унікальних аудіо-записів відомих українських літераторів видана до 17-ї річниці незалежності України (2011 р.). До аудіо-видання увійшли вибрані поетичні твори у виконанні авторів: Марка Кропивницького, Максима Рильського, Миколи Бажана, Володимира Сосюри, Андрія Малишка, Платона Воронька, Олеся Гончара, Миколи Вінграновського, Василя Стуса та ін. У 2014 році побачило світ друге видання диску, в якому до 41 авторського запису додані віднайдений в архіві ще один вірш Андрія Малишка та три твори відомого поета Миколи Сома.
“Лебеді материнства: Живий голос Василя Симоненка” – до компакт-диску увійшли 17 унікальних записів авторського виконання поетом своїх творів, а також кращі фонограми поезій Василя Симоненка та музичні твори на його вірші з фондів Українського радіо.
«Слуханка для української малечі» – аудіовидання складається з двох частин (двох дисків): до першої увійшли українські народні казки, казки народів світу та авторські казки, які виконують народні артисти України; друга ж частина — дитячі пісеньки, веснянки, ігри, заклички, лічилки, колядки та колискові, у виконанні як іменитих артистів, так і творчих дитячих колективів. Загально у диску представлено 77 творів (20 казок та 57 музичних творів).
«Кобзар» Тараса Шевченка» – аудіо-диск містить вісім творів Тараса Шевченка, що увійшли до першого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка 1840 року. Їх виконують такі класики української культури, як Микола Кропивницький (запис 1906 року), Оксана Петрусенко (1937), Борис Гмиря (1963), Наталя Ужвій (1964) та інші.
З 2016 року Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» на прохання багатьох освітян з різних куточків України щодо бажання отримати просвітницькі проекти Фонду – ВИКЛАВ ЇХ У ВІЛЬНИЙ ДОСТУП! Усі композиції цих аудіопроектів можна завантажити і прослухати у нашому сховищі на Google Drive.
“7 чудес України”
Загальнонаціональна акція «7 чудес України» була започаткована Фондом Миколи Томенка «Рідна країна» у 2007 році. Ця акція стала найрезонанснішим та найуспішнішим проектом у галузі популяризації вітчизняного туризму за роки української незалежності!
За результатами акції у 2007 році країна визначила «7 історико-архітектурних чудес України», якими стали: Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець», Києво-Печерська Лавра, Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця», Національний дендрологічний парк «Софіївка», Херсонес Таврійський, Софія Київська та Національний заповідник-острів «Хортиця».
Вже за рік, у 2008 році, відбувся другий етап акції – «7 природних чудес України», переможцями якого було визнано: Біосферний заповідник «Асканія-Нова», Регіонально-ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя», Дністровський каньйон, Мармурову печеру, Національний природний парк «Подільські Товтри», озера Світязь та Синевір.
Після проведення цієї акції, один з її переможців – Біосферний заповідник «Асканія-Нова» – за ініціативи Миколи Томенка став учасником всесвітньої акції «New seven wonders of nature»(450 номінантів з усього світу) і потрапив до списку 77 чудес світу! Фондом була організована акція “Покажемо світу природні чудеса України. Підтримаємо “Асканію-Нову” у всесвітньому конкурсі «7 нових чудес природи». В ході кампанії було розміщено телевізійні ролики, радіореклама, зовнішня реклама на бігбордах та сітілайтах та рекламні банери в Інтернет просторі із закликами проголосувати за українського номінанта. 16 квітня 2009 року в рамках акції було проведено «День Європи в «Асканії-Новій». Завдяки вдалій рекламній кампанії Заповідник «Асканія-Нова» став одним із 77 чудес світу!
Обидва етапи акції під загальною назвою «7 чудес України» мали великий успіх, тому у 2010 році широкому загалу було презентовано третій проект акції – «7 чудес України: замки, фортеці, палаци». В результаті його проведення були обрані такі переможці: Аккерманська фортеця, Алупкінський палац, Кам’янець-Подільська фортеця, Луцький Верхній замок, Митрополичий палац у Чернівцях, Палац у Качанівці, Хотинська фортеця.
У 2013 р. була проведена акція “7 чудес Києва”, переможцями якої стали (за абеткою): Андріївська церква та Андріївський узвіз, Будинок з химерами, Видубицький монастир, Володимирський собор, Києво-Могилянська академія та Старий Поділ, Києво-Печерська лавра, Софія Київська. Оргкомітетом акції було прийнято рішення спеціальними нагородами відзначити також СПЕЦНОМІНАНТІВ акції: Михайлівський Золотоверхий собор як найвизначніший з відтворених об’єктів Києва, а також Миколаївський костел та Національний художній музей як дві визначних пам’ятки столиці, які потребують негайної реставрації за підтримки держави.
“7 туристичних маршрутів України” – метою акції було визначення найбільш привабливих туристичних маршрутів вихідного дня та найкращої туристичної інфраструктури України. У зв’язку з надходженням величезної кількості матеріалів з усієї України акцію було вирішено продовжити. Вона триває до сьогодні.
У 2016 році було визначено переможців акції “7 чудес України: історичні міста та містечка”. Переможцями стали такі міста: Бердянськ (Запорізька обл.), Біла Церква (Київська обл.), Галич (Івано-Франківська обл.), Диканька (Полтавська обл.), Канів (Черкаська обл.), Ніжин (Чернігівська обл.) та Хуст (Закарпатська обл.). Крім того, Оргкомітетом було визначено три спецномінації для міст, що мають значний туристичний потенціал і зацікавленість місцевої громади у розвитку своїх населених пунктів. Спецномінаціями відзначено: Бердичів (Житомирська обл.), Жовква (Львівська обл.), Теребовля (Тернопільська обл.).
Вже відзнято 40 фільмів проекту «7 чудес України»:
- 10 фільмів із циклу «7 історичних чудес України»,
- 10 фільмів про «7 природних чудес України»
- 20 фільмів із циклу «7 чудес України: замки, палаци, фортеці».
Ці фільми можна переглянути онлайн та при бажанні завантажити ЗВІДСИ.
Українські чудеса – на марках, у літаках та посольствах
Побачили світ путівники «Україна, якою ми мандруємо», «7 природних чудес України». Буклети видані українською, російською та англійською мовами для пропагування України через її міжнародні представництва та посольства, а також з метою безкоштовного розповсюдження в аеропортах України.
У 2011 році в Україні було презентовано сім поштових марок, які увійшли до малого аркушу під назвою «Сім природних чудес України». За підсумками конкурсу “Краща поштова марка України 2011”, який був проведений “Укрпоштою”, марки «Сім природних чудес України» зайняли третє місце.
У 2012 році було презентовано 7 поштових марок, які увійшли до малого аркушу під назвою «Сім чудес України: замки, палаци, фортеці».
«Твій Шевченко»
Проект «Останній шлях Тараса Шевченка» – з 16 по 25 травня 2011 р. (саме в ті дні, коли 150 років тому траурна процесія з тілом поета долала шлях з Санкт-Петербургу до Канева) 6 разів на добу в ефірі Радіо «Ера FM» звучали твори Кобзаря у виконанні відомих українців. Серед відомих громадських та політичних діячів, які читатимуть твори Тараса Шевченка в радіоефірі – політики Володимир Литвин, Микола Томенко, Олександр Мороз, В’ячеслав Кириленко, Марина Ставнійчук, Олена Бондаренко, Павло Жебрівський, Анатолій Матвієнко; актори Наталя Сумська та Анатолій Хостікоєв; співаки Ніна Матвієнко, Віталій Козловський; композитор і скрипаль Кирило Стеценко; поет та письменник Микола Сом; олімпійська чемпіонка Наталя Добринська та багато інших.
«Шевченківські» дерева
Фондом М.Томенка було надано допомогу Літературно-меморіальному будинку-музею Тараса Шевченка (м.Київ) на здійснення заходів з порятунку двохсотлітньої шовковиці поета, а в одному з парків столиці започатковано вербову алею, висаджену з гілочки верби, яка вважається «онукою» верби Тараса Шевченка.
Альбоми малюнків Тараса Шевченка
Фонд “Рідна країна” – ініціатор факсимільного видання першого та другого (за хронологією) із чотирьох альбомів малюнків Тараса Шевченка, що зберігаються в архіві Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України. Альбоми малюнків Тараса Шевченка 1841-1843 рр. та 1845 р. унікальні тим, що вони відтворені у первісному вигляді. Окрім малюнків Т. Шевченка, що він зафіксував під час своїх мандрівок Україною, «Альбоми» містять також наукові коментарі, з яких читачі зможуть дізнатися про історію та мотивацію тої чи іншої зарисовки, начерків тощо.
Календар-закладки для книг на 2014 рік
Цей проект вперше реалізувався в Україні. У календарі-закладках зібрані усі автопортрети Тараса Шевченка та розділене на 12 частин ідеологічне послання українському народу «І мертвим, і живим і ненарожденним землякам моїм…».
Радіопроект «Твій Шевченко»
До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка з 22 січня 2014 р. протягом ста днів 200-ма молодими людьми та відомими громадськими діячами, письменниками у радіоефірі були прочитані 200 фрагментів з відомих творів Тараса Шевченка.
Подарунки шевченківським музеям
Посприяв створенню музею Кобзаря у Придністровському державному університеті імені Тараса Шевченка та подарував музею копії картин Тараса Шевченка «Гамалія», «Селянська родина», «Циганка-ворожка», «Автопортрет» та інші. Крім того Микола Томенко поповнював колекції різних музеїв на території України книгами з власної бібліотеки. За сприяння М. Томенка до Канівського музею разом з депутатом І. Шаровим передали відомий портрет родича Тараса Шевченка Фотія Красицького 1910 року.
Українські зірки цитують твори Шевченка у телеефірі
Ця акція стартувала в ефірі центральних телеканалів 9 березня 2014 р., в день 200-річчя Тараса Шевченка. В ній взяли участь 25 телеведучих та 7 лауреатів Шевченківської премії. Кожен відеоролик закінчується словами Шевченка «Оживе добра слава, слава України!». Поезії Тараса Шевченка читали: Ада Роговцева, Ніна Матвієнко, Наталія Сумська, Іван Драч, Мирослав Попович, Анатолій Хостікоєв, Михайло Слабошпицький, Ектор Хіменес Браво, Ірина Волкова, Тетяна Висоцька, Петро Дем’янчук, Маша Єфросиніна, Анна Жижа, Єгор Калейніков, Андрій Ковальський, Ігор Кондратюк, Павло Костицін, Андрій Куліков, Анастасія Мазур, Надія Матвєєва, Альона Мусієнко, Олександр Педан, Сергій Притула, Лілія Ребрик, Константин Томільченко, Олександр Скічко, Оксана Соколова, Лера Черненко, Андрій Шабанов, Михайло Шаманов, Олена Фроляк, Влад Яма.
Пам’ятний знак Тарасові Шевченку у Києво-Печерській лаврі
Монумент відкрили 29 вересня 2014 р. на місці, де Т. Шевченко у 1846 році створив сепію із зображенням Церкви Всіх Святих. Пам’ятний знак виготовлено Творчою майстернею Олеся Сидорука та Бориса Крилова. Надпис на композиції пам’ятного знаку: «Тут 1846 року Тарас Шевченко намалював етюд «Церква Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі». Проект реалізовано за кошти меценатів та членів Громадського оргкомітету.
Пам’ятник молодому Тарасу Шевченку на Закарпатті
У серпні 2016 року, в день 25-річчя Незалежності, у Берегові на Закарпатті урочисто відкрили пам’ятник молодого Тараса Шевченка. Розташований бронзовий монумент у сквері по вул. Т. Шевченка біля школи №5, яка теж носить ім’я Т. Шевченка.
“Україні потрібні герої”
Микола Гоголь
У 2006 році був проведений фестиваль «ЕтноЛіто: ХІХ Купальські ігри на батьківщині Гоголя». У 2009 році з нагоди 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя Фондом «Рідна країна» була проведена інформаційно-просвітницька акція «Гоголь та Україна». У семи містах України, що пов’язані з життям та творчістю Миколи Гоголя, зокрема, в Запоріжжі, Києві, Полтаві, Ніжині, та інших, була розміщена соціальна реклама з красивими патріотичними висловлюваннями Гоголя про Україну. До акції долучилася і Національна радіокомпанія України, яка презентувала в своєму ефірі фрагменти творів Миколи Гоголя про феномен українського козацтва, особливості українських пісень, народних звичаїв, побуту та культури.
Леся Українка
У 2007 році був проведений фестиваль «ЕтноВесна: День Європи на батьківщині Лесі Українки», куди були запрошені дипломати та представники посольств різних країн та ЗМІ. Музею Лесі Українки було подаровано оргтехніку (ксерокопіювальний апарат, телефон, факс), а також компакт-диски з аудіозаписами творів Лесі Українки.
У 2011 році Літературно-меморіальний музей Лесі Українки у Новоград-Волинському (Житомирська обл.) отримав у подарунок від Миколи Томенка ляльку-мотанку, зроблену відомою полтавською майстринею Наталею Свиридюк за ескізами орнаментів матері Лесі Українки Олени Пчілки.
У 2011 році Фонд «Рідна країна» долучився до реставрації пам’ятника Лесі Українці на Байковому цвинтарі (пам’ятник був ушкоджений вандалами) та впорядкування меморіалу родини Косачів.
У 2011 році до 140-річчя від дня народження Лесі Українки за підтримки Миколи Томенка було підготовлено та випущено бібліографічний покажчик «Ні! Я жива, я буду вічно жити…». У покажчику зібрані матеріали про літературну, публіцистичну й наукову діяльність Лесі Українки, а також про різноманітні форми поваги до її імені: видання творів, критична література, наукові дослідження творчості, вшанування пам’яті, художні твори, присвячені Лесі Українці, попередні бібліографічні показники.
У 2013 році завдяки зусиллям народного депутата Миколи Томенка було звільнено від несанкціонованого, стихійного базару площу Лесі Українки у центрі Києва. З нагоди 142-ї річниці з дня народження Лесі Українки Микола Томенко взяв участь в акції з впорядкування території навколо пам’ятника Лесі Українці.
Михайло Грушевський
У 2007 році були за сприяння Миколи Томенка були викуплені у приватного колекціонера в Бахчисараї меморіальні меблі першого Президента України (ліжко та тумбу) і подаровані Історико-меморіальному музею Михайла Грушевського, що розташований у Києві в родинному будинку Грушевських.
Миколою Томенком також була досягнута домовленість з історичним факультетом Київського національного університету ім. Т.Шевченка, де навчався Михайло Грушевський, щоб всі першокурсники цього факультету розпочинали своє навчання з уроку історії в музеї видатного вченого, історика, державного діяча.
Григорій Сковорода
Акція «Імена України: Григорій Сковорода» відбулася у два етапи – 10 листопада 2007 року на Харківщині та 1 грудня 2007 року на Полтавщині, напередодні 285-ї річниці з дня його народження. Для представників мас-медіа відбулася екскурсія у Літературно-меморіальному музеї Григорія Сковороди, а також вистава мюзиклу відомого композитора Геннадія Татарченка «Містер Сковорода». Музеям були передані оригінальні видання творів Григорія Сковороди із власної колекції Миколи Томенка, аудіозаписи «Харківських байок» та збірки «Сад божественних пісень», Музею у с. Чорнухи подарували музичний центр.
Богдан Хмельницький
У 2008 році в Києві була проведена акція «ЕтноЗима: Гетьманські гостини» з нагоди вшанування постаті гетьмана Богдана Хмельницького, особливо з нагоди 360-ої річниці подій, пов’язаних з початком Національно-визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. У програмі заходу було кінне та вогняне шоу, бойовий гопак, виступи артистів.
Василь Симоненко
У 2008 році був організований фестиваль «ЕтноВесна на батьківщині Василя Симоненка», куди були запрошені представники посольств і журналісти з Київської, Черкаської та Полтавської областей. Під час заходів було відкрито другу залу у Музеї видатного поета у школі, де навчався Василь Симоненко.
Микола Томенко був одним з ініціаторів гідного відзначення 75-річчя з дня народження В. Симоненка на Черкащині, Полтавщині та проведення ювілейного вечора-пам’яті поета у Національній філармонії України.
У Черкасах на будівлі, де свого часу працював Василь Симоненко, було встановлено меморіальну дошку.
Також за ініціативи М. Томенко побачило світ аудіо-видання «Лебеді материнства: Живий голос Василя Симоненка», яке Фонд «Рідна країна» безкоштовно поширював в освітніх закладах України.
Микола Костомаров
З 2008 р. в с. Дідівці Прилуцького району Чернігівської області реалізується проект «Микола Костомаров повертається на Чернігівщину». Мета проекту – вшанування визначного історика, літературознавця, одного із засновників Кирило-Мефодіївського товариства Миколи Костомарова, пам’ять про якого досі не представлена в жодному музеї країни. Фонд Миколи Томенка ініціював відновлення музею-садиби М. Костомарова, до якої входять будинок, у якому він прожив 10 років, криниця, капличка та паркова частина.
У червні 2016 р. основні будівельні роботи з відновлення музею-садиби завершились, музей вже приймає відвідувачів. У ньому вже розміщені перші експозиції, присвячені постаті Миколи Костомарова та Кирило-Мефодіївському товариству.
Микола Руденко
22 грудня 2010 року в Українському фонді культури з нагоди 90-ї річниці з дня народження визначного українського правозахисника, письменника та філософа, засновника Української Гельсінської Групи, Героя України Миколи Даниловича Руденка був проведений ювілейний вечір. У заході взяли участь Микола Томенко, голова Українського фонду культури Борис Олійник, дружина і соратниця Миколи Руденка Раїса Руденко, заступник директора Інституту літератури Сергій Гальченко, секретар Національної спілки письменників Петро Засенко, відомий поет Микола Сом та інші відомі громадські діячі.
Іван Піддубний
У рідному селі богатиря, в селі Красенівка Чорнобаївського району на Черкащині кілька років поспіль проводилися свята богатирської сили на призи пам’яті Івана Піддубного. В рамках свята відбувались: спортивні турніри, змагання, пробіги, майстер-класи з зірками українського спорту, фольклорні виступи тощо.
2011 та 2012 рр. у Києві в Козацькому селищі «Мамаєва Слобода» за ініціативи Фонду Миколи Томенка «Рідна Країна» проводилось родинне свято «Україна – країна найсильніших людей», де брали участь відомі українські спортсмени та почесні громадські діячі. Було вшановано 140-річчя з дня народження непереможного українського борця, шестиразового чемпіона світу з боротьби, символу сили духу і тіла – Івана Піддубного.
Фонд «Рідна країна» подарував гіпсове погруддя Івана Піддубного в село Богодухівка, що на Черкащині, де він з родиною проживав там, поки не поїхав на заробітки.
Володимир Сосюра
У 2013 році з нагоди 115-ої річниці від дня народження Володимира Сосюри Фонд «Миколи Томенка» провів творчий вечір, в якому взяли участь видатні письменники, поети, земляки поета, лауреати його премії та творчі колективи.
Андрій Малишко
У 2012 році з нагоди 100-річчя від дня народження видатного українського поета Андрія Малишка «Радіо-Ера ФМ» спільно з Фондом Миколи Томенка «Рідна країна» реалізували спеціальний проект, де в ефірі радіо звучали «Пісня про рушник», «Пісня про вчительку», «Моя стежина», «Ми підем, де трави похилі» та «Київський вальс» на слова Андрія Малишка, музика Платона Майбороди.
Євген Гребінка
У 2012 році за сприяння Фонду був проведений ювілейний мистецько-творчий вечір пам’яті з нагоди 200-річного ювілею Є. Гребінки. Також був проведений проект «Так творилася українська література!», де в ефірі Радіо «Ера FМ» у виконанні визначних сучасних політиків, артистів, спортсменів звучали уривки з геніальних творів Євгена Гребінки «Очи черные», «Українська мелодія», «Ведмежий суд», «Вовк і Огонь», «Лебідь і Гуси», «Так собі до земляків» тощо.
Михайло Драй-Хмара
У 2009 році з нагоди 120-річчя з дня народження Михайла Драй-Хмари за підтримки Миколи Томенка, який є земляком поета, в Кам’янець-Подільському національному університеті відбулося відкриття пам’ятника поету.
У 2014 р. у Малих Канівцях Чорнобаївського району з нагоди 125-річчя з дня народження М. Драй-Хмари за ініціативи М. Томенка встановили стелу на в’їзді в село з написом: “Малі Канівці. Батьківщина відомого поета Михайла Драй-Хмари” із зазначенням дати народження і смерті.
У 2014 році у м. Київ за ініціативи М. Томенка відкрили меморіальну дошку на будинку по вул. Садовій, де до арешту мешкав і творив Михайло Драй-Хмара.
Павло Тичина
У 2016 р. з нагоди 125-річчя відомого поета, перекладача та державного діяча Павла Тичини Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» та «Радіо Ера ФМ» презентували проект «Невідомий Тичина». Протягом чотирьох днів в радіоефірі звучали уривки з маловідомих широкому загалу творів П. Тичини.
Микола Сом
У вересні 2016 р. на Київщині у селі Требухів Броварського району відкрили пам’ятник відомому поету, громадському діячеві та справжньому народному вчителю Миколі Сому.
Вірші М. Сома в авторському виконанні були включені до другого видання диску “Класика української літератури. Живі голоси”.
Костянтин Острозький
У 2014 році був створений Громадський українсько-литовський оргкомітет, співголови якого — засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко і Надзвичайний і Повноважний посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс – активно взялися за справу відновлення надгробного пам’ятника князю Острозькому, який був зруйнований під час вибуху Успенського собору в листопаді 1941 року.
На конкурсній основі були відібрані скульптори з литовської та української сторони. Від України скульптуру відтворюватимуть Олексій Сидорук та Борис Крилов («Творча майстерня Сидорука та Крилова»), з боку Литви — професор, завідувач кафедри візуального дизайну Клайпедського факультету Вільнюської академії мистецтв Арунас Сакалаускас.
У 2015 році у Києво-Печерській лаврі на обговорення громадськості оргкомітетом був представлений проект відтворення монументу. Після завершення науково-експертної дискусії був знайдений найоптимальніший варіант відтворення автентичності пам’ятника. Адже скульптура самого князя Костянтина Острозького була виконана із червоного мармуру, у натуральну величину людини. Над скульптурою — велика арка, прикрашена письменами, різьбленими прикрасами, зображеннями людей, битв тощо.
У 2016 році скульптори виготовили узгоджений макет пам’ятника князю Костянтину Острозькому у пропорції 1:5. Цей макет буде презентовано у Києві, Вільнюсі, а також – у Рівному та Острозі.
Соціальна реклама
Соціальна реклама «Алкоголю тут не місце» (2010, 2015 рр.)
Соціальна реклама туристичних об’єктів-учасників акції «7 чудес України: замки, фортеці палаци» з нагоди Всесвітнього дня туризму (2011 р.)
У серпні 2011 року, в період святкування 20-річчя незалежності України, Фонд «Рідна країна» та Радіо «Ера FM» реалізували проект під назвою «Ровесники незалежності про Україну»: в радіоефірі у виконанні 20-річних студентів з різних регіонів України звучали твори видатних українських поетів про Україну.
Частинка України у твоєму мобільному (2012 р.) – всі бажаючі отримали можливість безкоштовно завантажити на свій мобільний телефон мелодії патріотичних пісень України – «Запорізький марш», «Гімн України», «Червона калина» та ін. (на сайтах www.tomenko.ua або www.ridna.ua).
Соціальна радіореклама до 70-річчя Перемоги «ПЕРЕМОГЛИ ГІТЛЕРА! ПЕРЕМОЖЕМО Й ПУТІНА!»
Проект патріотичної соціальної реклами «Любимо Київ – Шануємо Україну!»
Соціальна патріотична реклама до Дня незалежності (2014 р.)
Україна – моя рідна країна
Відродження «Запорізької Січі» на Хортиці
Метою всеукраїнської акції «Відродимо Запорозьку Січ!», яка проходила за ініціативи Миколи Томенка, було залучення всіх небайдужих до завершення будівництва історико-культурного комплексу, зателефонувавши або надіславши СМС. Загалом, протягом акції до благородної справи долучилися тисячі громадян з різних куточків країни, що дало змогу зібрати близько 1 мільйона гривень. Зокрема, з мобільних телефонів різних операторів надійшло 3645 СМС, також отримано біля тисячі дзвінків зі стаціонарних телефонів мережі Укртелеком. Значна частка коштів надійшла від благодійників та меценатів.
У жовтні 2014 р. за ініціативи Миколи Томенка було організовано підсвітлення Історико-культурного комплексу «Запорізька Січ», що на о. Хортиця, в кольори національного прапора України.
Реставрація центральної алеї в «Качанівці»
За сприяння Фонду «Рідна країна» у Державному історико-культурному заповіднику Качанівка відбулося відкриття відреставрованої центральної алеї заповідника. Після святкового відкриття, першими по алеї пройшли три пари молодят, які святкувати в той день своє весілля. Таким чином було відтворено легенду про розкішне весілля доньки промисловця та мецената господаря маєтку Павла Харитоненка. За історичними свідченнями очевидців, в день їхнього весілля вся алея від палацу до садибної церкви протяжністю 500 метрів була всипана цукром як символ майбутнього солодкого життя молодят.
«Все про всі музеї України»
У 2010-2011 рр. за ініціативи Миколи Томенка порталом «Рідна країна» було зібрано дані близько 700 музеїв з усіх областей України, а також окремими пунктами означено Автономну Республіку Крим, міста Київ та Севастополь. Ця інформація доступна на порталі www.ridna.ua. Тут можна знайти перелік музеїв України за областями, а також цікава та потрібна інформація про них (вартість квитків, розташування, телефони, електронні адреси та сайти, графік роботи, знижки, характеристика виставок та експозицій).
«Київ – столиця українських музеїв»
У 2010 році до Дня Києва спеціальним номером журналу «Главред» була представлена карта музеїв столиці та зібрана вся необхідна інформація про них: розташування, час роботи, направленість, експозиції, можливість відвідування школярами і студентами на пільгових умовах тощо (загалом у журналі представлені майже 50 музеїв).
«Все про музеї Чернігівщини»
За ініціативи Миколи Томенка та за підтримки народного депутата Валерія Дубіля, вийшла окрема брошура про музеї Чернігівської області.
«Все про музеї Полтавщини»
Завдяки співпраці з фондом Андрія Матковського у газеті «Вечірня Полтава» побачила світ підбірка про музеї Полтавської області.
«Українська книга – дітям» (2013-2014 рр.)
Мета акції – поповнити колекції бібліотек України та дошкільних закладів україномовною дитячою літературою Національного видавництва «Веселка». Серед книжок – твори, написані для дітей Лесею Українкою, Михайлом Стельмахом, Платоном Вороньком, Григором Тютюнником, Оксаною Іваненко, Дмитром Павличком та іншими українськими письменниками. Серед книжок – також лічилки, загадки та ноти для розучування пісень. Акція відбулася на Хмельниччині, Черкащині, Чернігівщині, Херсонщині, Донеччині, Київщині та в інших областях України.
Український щорічник
Фонд започаткував видання ділового щоденника українця – Український щорічник» (2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 рр.). У 2014 році з нагоди 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка випущений унікальний «шевченківський щорічник» – «Український щорічник на 2014 рік», який повністю присвячений постаті Великого Українця.
Пам’ятник Гонті і Залізняку в Умані
У 2015 р. Фонд допоміг у встановленні пам’ятника Гонті і Залізняку в Умані на Черкащині, спорудження якого налічувало 47-річну історію.
Кобзар єднає Україну
У березні 2016 року Фонд провів просвітницькі акції «Кобзар єднає Україну» на Сході України: в дитячі садочки, школи та виші Донецької області передано для просвітницької і виховної роботи низку проектів Фонду: диски «Слуханка для української малечі», «Класика української літератури. Живі голоси», DVD із фільмами про чудеса України, навчальний посібник «Україна: історія Конституції» та інші.
Пропагування “українського світу”
У 2016 році Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» демонстрував, як без бюджетних грошей можна реально об’єднувати Україну, викорінювати ідеологію «руського мира» та пропагувати «український світ». Зокрема, була проведена низка просвітницько-благодійних акцій в різних куточках України – на Донеччині, Харківщині, Одещині, Дніпропетровщині, Херсонщині та і інших областях. Фонд безкоштовно передав для шкіл, бібліотек і дошкільних закладів цих областей низку власних українських просвітницьких проектів.
Всеукраїнський конкурс дитячої творчості
У серпні 2016 р. Національна бібліотека України для дітей та Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» провели Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Мрії про Україну: дитячий погляд», в якому взяли участь понад три тисячі дітей з різних куточків України.
***
Фінансові звіти про діяльність Фонду:
За 2007 рік на здійснення інформаційно-прсвітницької та іншої благодійної діяльності було використано коштів:
– благодійна програма «7 чудес України» – Загальноукраїнська акція «7 історико-архітектурних чудес України» – 179 227,88 грн.
– ІІ Фестиваль зірок спорту «Спортивні ігри України», м. Черкаси – 52 965,27 грн.
– благодійна програма «Україні потрібні герої» –
- Фестиваль «ЕтноВесна: День Європи на батьківщині Лесі Українки» (с. Колодяжне Ковельського р-ну Волинської обл.)
- Фестиваль «ЕтноЛіто: Івана Купала у Софіївці» (м. Умань Черкаської обл.)
- Фестиваль «ЕтноЗима: Масляна на Буковині» (с. Мигово Чернівецької обл.)
- Проект «Імена України: Григорій Сковорода» (с. Чорнухи та м. Полтава, с. Сковородинівка та м. Харків)
– благодійна програма «Пізнай Україну!» –
– випуск аудіо-диска «Головні пісні та мелодії України» – 103 011,41 грн.
– Благодійна допомога – 1000 грн.
Всього: 336 204, 56 грн.
За 2008 рік на здійснення інформаційно-просвітницької та іншої благодійної діяльності було використано коштів:
– благодійна програма «7 чудес України» – Загальноукраїнська акція «7 природних чудес України» – 141 248 грн.
– ІІІ Фестиваль зірок спорту «Спортивні ігри України, м. Умань – 23 570 грн.
– благодійна програма «Пізнай Україну!» –
– випуск аудіо-дисків «Класика української літератури: Живі голоси» та «Лебеді материнства: Живий голос Василя Симоненка» – 61 540 грн.
– благодійна програма «Україні потрібні герої» –
- Фестиваль «ЕтноЗима: Гетьманські гостини» (м. Київ)
- Фестиваль «ЕтноВесна: День Європи на батьківщині Василя Симоненка»
- Фестиваль «ЕтноЛіто: Івана Купала на Світязі» (оз. Світязь Волинської обл.)
- Фестиваль «ЕтноОсінь: зоряна осінь в Качанівці» (с. Качанівка Чернігівської обл.)
- Фестиваль «ЕтноЗима: Святий Андрій у Переяславі» (м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.)
Всього: 226 358 грн.
За 2009 рік на здійснення інформаційно-просвітницької та іншої благодійної діяльності було використано коштів:
– благодійна програма «Пізнай Україну!» –
– випуск аудіо-дисків «Класика української літератури: Живі голоси» та «Лебеді материнства: Живий голос Василя Симоненка» – 20 2310 грн.
– Всеукраїнська благодійна акція «Відродимо Запорізьку Січ!» (о. Хортиця м. Запоріжжя) – 50 000 грн.
– Благодійна програма «7 чудес України» – Загальноукраїнська акція «Покажемо світу природні чудеса України!» (в рамках підтримки «Асканії-Нова» у всесвітньому конкурсі «7 нових природних чудес світу») –
– благодійна програма «Україні потрібні герої» –
- Інформаційно-просвітницька акція «Гоголь і Україна» (соціальна реклама, видання «Український романтик Микола Гоголь»…?) –
- Фестиваль «ЕтноВесна у Гетьманській столиці» (м. Глухів Сумської обл.) –
- Фестиваль «День Незалежності у Качанівці» (центральна алея, ДІКЗ «Качанівка», с. Качанівка Чернігівської обл.) –
- Всеукраїнське свято богатирської сили на батьківщині Івана Піддубного (с. Красенівка Черкаської обл.) –
- Фестиваль «День закоханих по-українськи на Переяславщині» (Національний заповідник «Переяслав», м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.) –
- Акція «Імена України: Михайло Драй-Хмара» (пам’ятник, Камʼянець-Подільський університет Хмельницької обл.) –
- Акція «Микола Костомаров повертається на Україну» (с. Дідівці Чернігівської обл.) –
– 80 615 грн.
– Утримання, податки, банківські витрати – 21 600 грн.
Всього: 354 525 грн.
За 2010 рік на здійснення інформаційно-просвітницької та іншої благодійної діяльності було використано коштів:
– благодійна програма «Україні потрібні герої» –
- вечір пам’яті Василя Симоненка у Національній філармонії України (м. Київ) –
- Акція «Микола Костомаров повертається на Україну» (с. Дідівці Чернігівської обл.) –
- Акція «Імена України: Володимир Винниченко» (пам’ятник, м. Кіровоград) – 15 000 грн
- Благодійна програма «7 чудес України» – Всеукраїнська акція «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» –
– Благодійна програма «Пізнай Україну!» –
- – випуск аудіо-дисків «Слуханка для української малечі», «Кобзар» –
– Кампанія соціальної реклами під гаслом «Алкоголю тут не місце» – 10 136 грн
– Просвітницький проект «Київ – столиця українських музеїв» –
– Інформаційно-просвітницький проект «Частинка України у твоєму мобільному» –
– Підтримка видань:
- «Методичні рекомендації щодо впровадження норм Закону України «Про вищу освіту» щодо студентського самоврядування» – 7 380 грн
- «Український щорічник – 2011» –
– Підтримка створення світоглядного Інтернет-порталу «Рідна країна» –
- просвітницька д-ть – 69176 грн (книг, ЗВІТУ Фонду, поліграфія, створення сайту «Рідна країна», вечори пам’яті, )
– культурологічна д-ть – 5726 грн. (7 чудес України)
Всього: 107 418 грн.
За 2011 рік на здійснення інформаційно-просвітницької та іншої благодійної діяльності було використано коштів:
– Благодійна програма «Україні потрібні герої» –
- Акція «Микола Костомаров повертається на Україну» (с. Дідівці Чернігівської обл.) –
- «Імена України: Леся Українка» (реставрація надгробного пам’ятника, м. Київ) –
- Акція «Україна – країна найсильніших людей (пам’яті Івана Піддубного)» («Мамаєва слобода», м. Київ) –
– Підтримка видань:
- «Український щорічник – 2012» –
- Перевидання М.Чалого «Життя і твори Тараса Шевченка» –
- Благодійна програма «7 чудес України» – Всеукраїнська акція «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» –
– благодійна діяльність – 100 000 грн (дитяче в-во «Веселка, музей Костомарова)
– просвітницька д-ть – 78589 грн (Акція «Пізнай Україну: альбом Шевченка??, книга-біографія Шевченка, акція «країна найсильніших людей» )
– культурологічна д-ть – 40070 грн. (7 чудес України: замки)
Всього: 218 659 грн
За 2012 рік на здійснення інформаційно-просвітницької та іншої благодійної діяльності було використано коштів:
– Благодійна програма «Пізнай Україну!» –
– випуск DVD із записом програм «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» – 55 986 грн,
– Благодійна програма «Україні потрібні герої» –
- вечір пам’яті Євгена Гребінки у Національній філармонії України (м. Київ) – 1 610 грн,
– Підтримка видань:
- «Український щорічник – 2013» – 42 500 грн,
- Перевидання «Альбому Тараса Шевченка 1845 року» –
- Інформаційно-аналітичний бюлетень «Ще 5 років для рідної країни» – 13 936 грн,