Дивує те, що влада ніяк не навчиться, як діяти в екстремальних умовах…

Через такий характер роботи, а точніше – бездіяльності парламенту, після того, як було пафосно заявлено, що парламент не йде у відпустку, а все літо працює, виникають питання…

На жаль, цю недолугу ініціативу урядовців Верховній Раді вдалося виправити лише з вересня цього року…

Очевидно, що ця нова Конституція не лише не є Конституцією єдності, об’єднання України або Конституцією національних інтересів (як це має бути за визначенням Основного Закону), вона є, радше, Конституцією розбрату…

Зміни до Конституції не мають шансів бути ухваленими восени у 300 голосів, доки у влади буде відсутнє бажання дискутувати за змістом цих змін і готовність змінювати президентський законопроект…

Натомість Микола Томенко вимагає зробити, щоб урядовці, які відповідають за це питання, бодай із запізненням поінформували батьків та вчителів коли будуть такі підручники і забезпечили їх безоплатний друк.

Тому, сьогодні потрібно не лише думати про піар, а й про системну реформу правоохоронних органів.

Нобелівської премії в галузі права ніколи не існувало…А щодо конституційної дискусії – то поговорити можна, а змінити – ні!..

Поки в Україні тривають військові дії, деякі спортивні функціонери та чиновники вдало скористалися ситуацією і сформували напівлегальний ринок продажу спортсменів до Росії та інших країн пострадянського простору…

Цікаво, чому так відбувається: міністри, президенти, голови Одеської облдераждміністрації змінюються, а Ківалов як “головний юрист” залишається вічним.