Неготовність влади підтримувати остаточне ухвалення «єврозаконів», розв’язувати питання з Юлією Тимошенко не є випадковістю, переконаний народний депутат Микола Томенко.
«Ми знаходимося у критичній ситуації, коли влада зробила паузу і не прийняла для себе остаточного рішення: чи йти їй на підписання Угоди про асоціацію з ЄС у Вільнюсі, чи згортати роботу і, зваливши провину на опозицію, не забезпечити підписання цієї Угоди», – заявив сьогодні політик під час брифінгу у ВР.
Як доказ цьому він навів приклад з двома законопроектами, які були чітко погоджені як обов’язкові для ухвалення до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Йдеться про законопроекти щодо суспільного мовлення та роздержавлення друкованих ЗМІ.
«Місяць тому і Адміністрація Президента, і керівництво Партії регіонів запевнили, що вони зроблять все, щоб ці законопроекти були проголосовані у парламенті, а Україна прозвітувала, що вона останньою з країн Східної Європи нарешті розпочинає роздержавлювати пресу та створювати суспільне телебачення. Проте, вже протягом трьох пленарних тижнів за вказівкою влади ці законопроекти з числа пріоритетних опиняються в кінці черги на розгляд», – зауважив Микола Томенко.
«Є інформація, що Адміністрація Президента і Уряд дійшли висновку, що напередодні президентської виборчої кампанії було би абсолютно неправильним для них розпочинати роздержавлення преси, яка може продовжувати за бюджетні гроші висвітлювати президентську кампанію та розповідати про славні справи чиновників. А тим більше – не можна створювати суспільного телебачення на базі Першого національного та обласних ТРК, оскільки зникає і безкоштовний телевізійний ресурс влади», – зазначив народний депутат.
Тому, на його переконання, те, що влада відмовилася просувати і підтримувати прорекламовані і обіцяні нею закони про роздержавлення друкованих ЗМІ, створення суспільного телебачення, а також – відмовляється вирішувати справу Тимошенко, є ще одним вагомим аргументом на доказ того, що сьогодні влада реалізує сценарій «тихого» відходу від європейської інтеграції, зриву підписання Угоди про асоціацію з ЄС та повільного руху в систему відносин з Росією і активнішої участі у Митному Союзі.
