Біда майбутньої президентської кампанії у тому, що буде не три, а до десяти опозиційних кандидатів у президенти. Таку думку висловив народний депутат Микола Томенко, коментуючи дискусії навколо кількості опозиційних кандидатів у президенти у першому турі виборчої кампанії 2015 р.
На його думку, багато політиків і експертів, висловлюючись на цю тему, не враховують кількох ключових факторів.
По-перше, не можна визначати виборчою аксіомою те, що за будь-яких обставин у другий тур потрапить кандидат від «УДАРу», «Батьківщини» або «Свободи». «При максимальному залученні так званих опозиційних кандидатів (а за різними оцінками, їх може бути до 10 осіб), при задіянні адмінресурсу та відвертого фальшування результатів виборів на Сході та Півдні України, у другому турі може опинитися «дуже опозиційний» Петро Симоненко чи будь-який інший, бажаний для влади кандидат», – вважає Микола Томенко.
По-друге, на його переконання, не можна «призначити» лише трьох справжніх опозиційних кандидатів від «Батьківщини», «УДАРу» та «Свободи». «Цілком очевидно, що на такий статус претендуватиме до десяти осіб. Причому, головним аргументом до висування цих, інших, опозиційних кандидатів буде відсутність єдиного кандидата від опозиції», – вважає політик.
Тому, на його думку, альтернатива така: або йти у перший тур усім опозиційним кандидатам, сподіватися на щасливий перебіг виборчої кампанії та спробувати сконсолідуватися у тритижневий термін між першим і другим туром виборів, або визначити правила поведінки у період президентської виборчої кампанії, вже назвавши перед першим туром єдиного кандидата від опозиції, і таким чином не допустити іншим так званим опозиційним кандидатам використовувати риторику, що вони представляють опозицію.
Микола Томенко пропонує розпочати дискусію серед експертів та політиків щодо того, якими повинні бути оптимальні дії опозиції під час президентської кампанії, а не апріорі погоджуватися на нібито ідеальну версію про те, що «йдуть на вибори всі, а у другому турі підтримуємо того, хто потрапить до нього».
