Міжнародний проект соціального дослідження (ISSP): громадяни України про ставлення до релігії
Вперше з часів започаткування у 1984 році Міжнародного проекту соціального дослідження (ISSP) – щорічного порівняльного опитування населення за заздалегідь визначеними тематикою й опитувальником – українці взяли у ньому участь. Ініціаторами приєднання України до міжнародного проекту виступили Інститут політики та Київський міжнародний інститут соціології із залученням фахівців Інституту соціології НАН України. Наразі у проекті ISSP беруть участь 45 країн Європи, Азії, Північної та Південної Америки.
Цього року темою дослідження були ставлення до релігії та релігійні погляди громадян. З 11 по 20 жовтня Київський міжнародний інститут соціології і Центр «Соціальні індикатори» провів опитування 2036 респондентів за випадковою репрезентативною вибіркою, що відповідає стандартам ISSP і представляє доросле населення України. Опитування здійснювалося за фінансової підтримки Посольства Королівства Норвегії в Україні. В рамках участі України у проекті ISSP отримана інформація буде докладно проаналізована й опублікована у спеціальній брошурі, а національний координатор проекту візьме участь у щорічних зборах учасників ISSP.
Заступник Голови Верховної Ради України, засновник Інституту політики Микола Томенко назвав надзвичайно важливим факт приєднання нашої країни до міжнародного соціологічного проекту, який об’єднує 45 країн світу. Доступ українських науковців до міжнародного щорічного порівняльного опитування населення – це можливість визначити місце України у світовому цивілізаційному контексті. Микола Томенко поінформував, що в рамках участі України у проекті ISSP отримана інформація буде докладно проаналізована й опублікована у спеціальній брошурі, а національний координатор проекту візьме участь у щорічних зборах учасників ISSP.
Інститут політики представляє деякі результати опитування:
- Українці масово вірять у Бога. 53% респондентів погодились з тим, що твердження «Я вірю у Бога зараз і завжди вірив» найкращим чином змальовує їхні переконання. Кожний п’ятий (21%) не вірив раніше, проте став віруючим зараз. Тобто три чверті населення України вважають себе віруючими людьми. Атеїстів значно менше: кожний дев’ятий (11%) або ж ніколи не вірив у Бога чи перестав вірити, і це, скоріше за все, констатація твердого переконання. Ще 15% не змогли вибрати для себе хоча б одну із пропонованих позицій. При цьому 62% громадян назвали православним релігійне оточення, в якому вони виховувалися, 6% греко-католицьке, а 27% росли й спілкувалися поза будь-яким релігійним впливом (5% – усі інші відповіді).
- Жінки в Україні більш віруючи ніж чоловіки: 63% їх завжди вірили у бога, тоді як 41% чоловіків вважають такими свої переконання. За часів Незалежності українці стають більш релігійними. Люди старші 50-ти років, тобто ті, хто народився й сформувався у Радянському Союзі, частіше за інших виказували атеїстичні погляди – 11% серед них заявили, що ніколи не вірили у Бога, а у віковій категорії до 30-ти років – 7%. В західних областях України люди масово вважають себе приналежними до певної релігії. Тут лише 3% не поділяють релігійного світосприйняття, а в центральних, південних та східних областях таких 13%.
- Релігійні переконання уточнювалися запитанням «Яке твердження найбільш влучно виражає Ваше ставлення до Бога?». Для відповіді пропонувалися 6 підказок. 46% вибрали варіант «Я не сумніваюсь в існуванні Бога», 16% – «Хоч деколи я сумніваюсь, але відчуваю, що дійсно вірю в Бога», 12% – «Я помічаю, що іноді вірю в Бога, а іноді не вірю», 11% – «Я не вірю у персоніфікованого Бога, але вірю в існування деякої Вищої Сили», 5% – «Я не знаю, чи існує Бог, і не думаю, що існує можливість про це дізнатись», 6% – «Я не вірю у Бога», і 4% не визначилися. Інакше кажучи, ті, хто не визначився із своєю вірою в наведеному вище запитанні, допускають існування «Вищої Сили» і, фактично, також вірять у надприродне.
- Водночас віра в деякі інші аспекти релігійного світогляду поширена значно менше. У «Релігійні дива» вірять 46% українців і не вірять 32% (інші не визначилися), у «Життя після смерті» відповідно 38% і 37%, у «Рай» 40% та 36%, у «Пекло» 39% та 36%, у «Надприродні сили й можливості померлих предків» відповідно 34% та 38%.
- В цілому 32% опитаних погодилися з твердженням, що «життя має сенс лише тому, що Бог існує». Для жінок (36%) таке твердження більш значуще, ніж для чоловіків (24%), для тих, кому більше 50-ти років ніж для тих, кому менше 30-ти років (36% проти 23%), жителі західних областей погоджувалися з ним частіше жителів східних областей (56% на противагу 18%). На думку переважної більшості українців – так вважають 67% – релігійні погляди та релігійна активність допомагають людям віднайти внутрішній спокій та щастя, а також отримати підтримку в скрутні части (59%).
- Майже в кожному українському домі є релігійні предмети. 87% опитаних повідомили, що мають ікони, розп’яття, менору, Священні книги тощо. Кожний п’ятий опитаний (21%) молиться кожного дня, 11% – кожного тижня чи декілька разів на тиждень, 16% – раз на місяць чи декілька разів на місяць. Церкву українці відвідають переважно на великі свята, оскільки декілька разів на рік так поступають 40% респондентів. Проте кожний 12-й (8%) робить це кожного тижня, а ще 13% один чи декілька разів на тиждень. Ніколи не заходять до церкви 19% опитаних, тобто частина невіруючих також буває в храмах, мечетях, синагогах. 81% ніколи не відвідували священні місця з релігійних мотивів та не брали участі у паломництві, а 71% жодного разу не приєднувалися до заходів своєї релігійної громади.
- В опитуванні громадяни України демонструють толерантне ставлення до представників інших релігійних поглядів. 71% респондентів повністю чи скоріше погоджуються з твердженням, що різні релігійні групи мають рівні права в Україні, 75% з тим, що необхідно поважати всі релігії. При цьому 66% безумовно підтримають чи скоріше підтримають людину інших релігійних переконань в тому випадку, якщо вона одружуватиметься з кимось з родичів опитаних, а 63% – людину іншого віросповідання на виборах від партії, яку підтримує респондент.
- На переконання більшості українців релігія та церква повинні залишатися окремою й вельми закритою сферою переважно приватного життя. 36% додержуються думки, що вплив релігійних організацій на перебіг суспільного життя такий, як потрібен і лише 15% наполягають на збільшенні такого впливу (26% воліють зменшення впливу, а інші не мають з цього приводу жодних припущень). 77% опитаних повністю чи скоріше погоджуються з твердженням, згідно з яким «релігійні лідери повинні утримуватися від спроб впливати на людей під час виборів», а 71% – й від спроб «впливати на рішення влади».
