Кожен державний політичний діяч з найдавніших часів і до сучасної історії запам’ятовується прийдешнім поколінням чимось одним. Хтось із визначних державних політичних діячів запам’ятався великою військовою перемогою, хтось серйозними реформами в результаті яких змінилася країна, хтось відповідним висловлюванням.
Якщо провести аналогію з популярним історичним діячем Гаєм Юлієм Цезарем, який, зокрема, увійшов в історію своїм висловлюванням «Veni, vidi, vici» («Прийшов, побачив, переміг»), сказаним після перемоги над володарем Босфорського царства Фарнаком ІІ, то за два роки президентства (як відомо, Центральна виборча комісія оголосила його Президентом 14 лютого 2010р.) Віктор Янукович для України та світу ввійде в історію висловом «Прийшов, побачив, посадив».
Поки що єдиною дією Президента є те, що його головний опонент президентської виборчої кампанії знаходиться у тюрмі, а цей факт є ключовим предметом обговорення як в Україні, так і в усьому світі. Власне тепер Україна позиціонується, як країна, в якій влада вдалася до політичних репресій своїх опонентів, а не до системних дій в інтересах людей.
Однак теоретично у Віктора Януковича ще є шанс змінити уявлення про Україну та уявлення про себе за час свого президентства. Для цього Президенту треба не лише давати обіцянки за кордоном щодо голосування за декриміналізацію 364 та 365 стетей, щодо прав опозиції на політичну діяльність чи інші права та свободи, а й виконувати їх в Україні.
Слово «переміг» є дуже важливим і для державних керівників у ХХІ сторіччі. В Україні варто було б перемогти бідність, перемогти корупцію, перемогти певні стереотипи сприйняття України у світовому співтоваристві. Натомість, Президент Віктор Янукович поки що не намагається здобувати такого роду перемоги і ризикує залишитися в історії з єдиною своєю дією – «посадив».
З огляду на це подивував зміст вчорашнього програмного виступу Президента про його пріоритети на 2012 рік. Виявляється, що за головне його чиновники Адміністрації Президента чи американські консультанти або російські політтехнологи, які, як кажуть, масово засіли на Банковій, визначили енергетичний ринок, транспортну інфраструктуру, ринок землі тощо.
Натомість, опозиція, як і абсолютна більшість суспільства переконана, що головними проблемами і відповідно пріоритетами влади на 2012 рік повинні бути:
– забезпечення гідною роботою громадян, а не посадами жителів одного знаного регіону,
– реальна боротьба з корупцією, а не з політичними опонентами(оскільки сьогодні суспільство повстає проти поборів на всіх рівнях. Згадаймо лише останній приклад, коли самі працівники ДАІ вимагають від Президента зупинити щотижневу здачу хабарів своїм начальникам),
– покращення якості життя людини, інвестуючи в здоров’я, а не в бюджетні довгобуди(символічно, що Президент чомусь не згадав про свій Указ, який проголошує 2012 рік – Роком спорту та здорового способу життя, проведення якого, до речі, жодним чином не підкріплено державним та місцевими бюджетами),
Впевнений, що Президент ще має шанс це змінити, виконавши вимоги Парламентської Асамблеї Ради Європи, а своїх політичних опонентів: Юлію Тимошенко, Юрія Луценка та інших перемагати на виборах, а не шляхом ув’язнення. Лише тоді Віктору Януковичу можна буде залишитися в українській історії, а не «вляпатися» до неї.
