Український парламент підтримав національне усиновлення: Роз’яснення автора прийнятого законопроекту Миколи Томенка
Президент України Віктор Ющенко кілька разів висловлював свою позицію щодо проблем національного усиновлення. У своїх виступах Президент неодноразово звертав увагу на несправедливість стосовно заборони усиновлювати дітей особам, які не перебувають у шлюбі. Наприклад, напередодні Міжнародного дня захисту дітей Віктор Ющенко, говорячи про національну програму усиновлення дітей, зауважив, що не може погодитись з ініціативою парламенту заборонити усиновлення одиноким батькам. „На мій погляд, якщо не в першу чергу, то на рівних умовах жінка-одиначка потребує такої преференції держави. Можливо, вона буде набагато більш кращою мамою у своїх обставинах. Це почуття більш вистраждано, це не її вина, що у неї так склалася доля. Це має стосуватись і одиноких чоловіків”, – зазначив Віктор Ющенко.
Микола Томенко як автор ухваленого Закону „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення” вважає необхідним роз’яснити посадовцям Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту та працівникам Секретаріату Президента, які готують виступи для Президента України, що оголошена ним інформація не відповідає дійсності.
„Хочу наголосити, що діючий Закон про усиновлення, автором якого я є, з метою захисту дитини від будь-яких форм фізичного чи психологічного насильства, недбалого чи брутального поводження, сексуальних зловживань встановлює підвищені вимоги для іноземців, які хочуть усиновити українську дитину. Тобто, іноземцям, які не перебувають у шлюбі, забороняється усиновлювати дитину, що є громадянином України, за винятком, коли іноземець є родичем дитини. Наголошую, що ця заборона не стосується українських громадян, які не перебувають у шлюбі”, – зазначив Микола Томенко.
Він зауважив, що будь-хто з українських громадян, жінка чи чоловік, які не перебувають у шлюбі, мають повне законне право на усиновлення дітей. Сімейний кодекс України містить виключний перелік тих осіб, які не можуть бути усиновлювачами. Це особи, обмежені у дієздатності, визнані недієздатними, позбавлені батьківських прав (якщо ці права не були поновлені), були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано з їхньої вини, перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному та наркотичному диспансерах, зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами, не мають постійного місця проживання та постійного доходу, страждають на хвороби (перелік затверджений МОЗ).
„Таким чином, на моє глибоке переконання, український парламент, ухваливши цей Закон, захистив передовсім національне усиновлення. До речі, згідно з Указом Президента, 2008 рік оголошений роком національного усиновлення”, – зауважив Микола Томенко.
На його думку, проблему одиноких дітей можна вирішити лише, пропагуючи та усіляко підтримуючи національне усиновлення, а не сподіваючись на те, що іноземці вирішать проблеми українських дітей-сиріт. Тим більше, не є таємницею, що на сьогодні іноземне усиновлення значною мірою стало елементом корупції і фактично нагадує ринок з продажу дітей.
Тому Микола Томенко сподівається, що надалі посадовці Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту та працівники Секретаріату Президента, що відповідають за цей напрямок, не будуть дезінформувати Президента про неіснуючі законодавчі перепони щодо усиновлення.
Довідково
Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення був внесений на розгляд парламенту V скликання народними депутатами України, представниками усіх фракцій, які були на той час у парламенті – Миколою Томенком, Оленою Бондаренко, Катериною Левченко, Василем Грицаком та Євгеном Філіндашем.
24 травня 2007 року цей Закон був прийнятий Верховною Радою, але 13 червня 2007 року Президент повернув закон до парламенту із своїми пропозиціями. В Пропозиціях Президент пропонував виключити із Закону зміни, якими пропонувалося заборонити усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземцями, які не перебувають у шлюбі, за винятком, коли іноземець є родичем дитини.
Під час розгляду цього законопроекту та пропозицій Президента у парламенті VI скликання, автор законопроекту переконливо довів парламентарям необхідність збереження такої норми, зважаючи на факти фізичного чи психологічного насильства та експлуатації дітей, усиновленими одинокими особами з-за кордону, а також звернувши увагу на те, що абсолютна більшість країн, турбуючись про своїх дітей, законодавчо обмежує усиновлення дітей іноземцями.
10 квітня 2008 року за подолання вето Президента проголосувало 387 народних депутатів України. 22 квітня цей Закон був підписаний Президентом України.
