Коментуючи дискусію, яка розгорнулася останніми днями у черкаській пресі, Микола Томенко заявив, що варто визнати, що нова влада на Черкащині створила два унікальні туристичні об’єкти, які можуть прославити не лише Черкащину, а й всю Україну у світі. «Я визнаю, що нова влада Черкаської області на чолі з Головою Черкаської обласної державної адміністрації Сергієм Тулубом зробила, як мінімум, два креативні туристичні об’єкти, які можуть стати цікавими не лише в Україні, а й у всьому світі», – сказав політик.
Першим об’єктом, який М.Томенко назвав «туристичною пам’яткою марнотрацтва», є вертолітній майданчик під Каневом з пасажирським терміналом пропускною здатністю 50 пасажирів на годину. До його складу входять посадковий майданчик, одноповерховий пасажирський термінал, який складається із зали очікування, конференц-залу та кімнати відпочинку, контрольно-пропускний пункт, місця для зупинки автотранспорту та інше. Сам майданчик розрахований на 10 гвинтокрилів і був збудований майже за 100 мільйонів гривень бюджетних коштів. Щодо його цілей, то, за словами черкаської влади, він збудований для багатої української діаспори. Як казав С.Тулуб, «Нині у багатьох країнах світу діють потужні українські діаспори. І це не найбідніші люди, ви знаєте. Вони прилетять в Бориспіль, і там буде створено вертолітний термінал, потім вертоліт збере туристів і прилетить у Канів, до могили Шевченка…». «Більш унікального об’єкту у світі нема, оскільки він збудований для в принципі неіснуючої потреби. І складається враження, що скоро влада, зокрема черкаська, яка активно обґрунтовувала необхідність будівництва такого об’єкта, буде сама з Києва чи з Борисполя власним транспортом возити так звану багату діаспору, щоб вони використовували вертольоти бодай для звітності, що ними скористався хоч один турист», – підсумував М.Томенко.
Другою дуже значимою та креативною туристичною пам’яткою, яку, на переконання М.Томенка, можна назвати пам’яткою марнославства черкаської влади є книга-фотоальбом «Рік поступу. Черкащина крокує вперед», на 188 сторінках якої міститься 504 фотокартки С.Тулуба (лише на обкладинці їх – 30) та 14 фотокарток Президента. М.Томенко зазначив, що «даний альбом можна, наприклад, виставляти в одному з музеїв Черкас і переконаний, що у туристів не лишу в Україні, а й у світі він викличе цікавість. Тому що на сьогодні не знайшлося жодного експерта, який би сказав, що навіть в країнах з авторитарним чи диктаторським режимом в одній книзі була розміщена така кількість фотографій високопосадовця чи чиновника».
Водночас, Микола Томенко нагадав, що протягом останніх років він як державний та громадський діяч активно працює для пропагування історії, культури, традицій та туристичного потенціалу України. «Хоча зробив я надзвичайно мало, але навряд чи хтось з посадовців зробив більше», – додав він.
Віце-спікер подав коротку інформацію лише про останні заходи, зроблені ним та його командою для просування позитивного іміджу України, її історико-архутектурних та природних принад.
– З 2007 року Фонд М.Томенка «Рідна країна» є ініціатором та організатором всеукраїнської акції «7 чудес України». За результатами акції країна визначила «7 історико-архітектурних чудес України» та «7 природних чудес України». Обидва етапи акції мали великий успіх та широкий резонанс у пресі. Так, у 2008 році акція «7 природних чудес України» ввійшла у трійку найважливіших просвітницьких акцій року, а у 2009 році проект «7 чудес України» нагороджено золотою медаллю «Знак якості». Окрім того, Оргкомітет акції за просування туристичних брендів відзначено найвищою нагородою Кам’янець-Подільської міської ради та Університету Острозька академія. Варто також нагадати, що один з переможців акції «7 природних чудес України» – Біосферний заповідник «Асканія-Нова» – взяв участь у всесвітньому конкурсі «7 нових чудес природи» та, завдяки рекламній кампанії «Покажемо світу природні чудеса України. Підтримаємо «Асканію-Нову», що теж була організована Фондом М.Томенка, став одним із 77 чудес світу. Нині розпочався фінал третього етапу загальнонаціональної акції «7 чудес України» – «7 чудес України: замки, фортеці, палаци». На цьому етапі акції за звання кращих борються фортифікаційні та замково-палацові комплекси України. Всі етапи акції проходять без залучення бюджетних коштів.
– Фондом М.Томенка було організовано серію інформаційно-туристичних ЕтноФестивалів під гаслом «Пізнай Україну» з метою допомогти відкривати та пізнавати Україну, її неповторні краєвиди, цікаву історію та багаті туристичні та відпочинкові можливості. Такі інформаційно-туристичні події відбувалися на Полтавщині («ЕтноЛіто: Купальські ігри на батьківщині Гоголя»), Чернігівщині («ЕтноОсінь: Зоряна осінь в Качанівці»), Запоріжжі («Відкриваємо о. Хортиця», «Дорога на Січ»), Буковині («ЕтноЗима: Масляна на Буковині»), Рівненщині («Бурштинові легенди Рівненщини»), Волині («ЕтноВесна: День Європи на батьківщині Лесі Українки»), Черкащині («ЕтноЛіто: Свято Івана Купала в «Софіївці») тощо. Окрім інформаційно-туристичної і просвтіницької складової, фестивалі завжди передбачали меценатську допомогу об’єктам, в яких проходив захід. Зокрема, під час «ЕтноЛіта» на батьківщині Гоголя» була надана фінансова допомога музею письменника (с.Гоголеве Шишацького р-ну Полтавської області) на відновлення родинної церкви та передано музею букіністичне видання творів М.Гоголя. Під час «ЕтноВесни: День Європи на батьківщині Лесі Українки» музею поетеси (с. Колодяжне Ковельського району) було передано оргтехніку та компакт-диски з аудіозаписами творів Лесі Українки. Під час фестивалю «ЕтноВесна на батьківщині Василя Симоненка» була надана матеріальна допомога на відкриття нової музейної кімнати у музеї Василя Симоненка, що розташований у Тарандинцівській загальноосвітній школі (с. Бієвці Лубенського району Полтавської обл.). Всі заходи здійснювалися без залучення бюджетних коштів.
– Фонд М.Томенка спільно з Національною радіокомпанією України протягом чотирьох років випустили ряд просвітницьких аудіо-проектів: «Головні пісні та мелодії України», «Класика української літератури. Живі голоси», «Лебеді материнства: Живий голос Василя Симоненка», «Слуханка для української малечі». Поширюються диски у навчальні заклади всіх регіонів країни безкоштовно, через Фонд «Рідна країна» і за цей час отримали надзвичайно схвальні відгуки як спеціалістів, так і простих громадян, – передусім викладачів навчальних закладів. Диски були видані та роздані у навчальні та виховні заклади без залучення бюджетних коштів. На сьогодні випущено 10 тисяч примірників диску «Класика української літератури. Живі голоси» та 15 тисяч примірників «Слуханки для української малечі».
– Фондом М.Томенка спільно з народними депутатами Валерієм Дубілем та Іваном Куровським було відреставровано центральну алею в Державному історико-культурному заповіднику Качанівка (Чернігівська область). Роботи здійснені без залучення бюджетних коштів.
– Завдяки акції «Імена України: Михайло Грушевський», яку проводив Фонд М.Томенка, Історико-меморіальному музею Михайла Грушевського, що у Києві, було передано викуплені у приватного колекціонера в м. Бахчисарай (АР Крим) меморіальні меблі першого Президента України. А під час проведення акції «Імена України: Григорій Сковорода» відбувся безкоштовний показ мюзиклу «Містер Сковорода» для мешканців Харкова та Полтави, а також передано музеям українського філософа (с.Чорнухи Полтавська обл. та с.Сковородинівка Харківська обл.) оригінальні видання творів Григорія Сковороди, аудіозаписи «Харківських байок» та збірки «Сад божественних пісень» і презентовано оргтехніку. Заходи здійснювалися без залучення бюджетних коштів.
– Завдяки всеукраїнській акції «Відродимо Запорозьку Січ!», яку проводив Фонд М.Томенка, було зібрано близько 1 мільйона гривень на завершення будівництва історико-культурного комплексу «Запорізька Січ», що на Хортиці. Без залучення бюджетних коштів.
– Фондом М.Томенка було надано допомогу Літературно-меморіальному будинку-музею Тараса Шевченка (м.Київ) на здійснення заходів з порятунку двохсотлітньої шовковиці поета та в одному з парків столиці започатковано вербову алею, висаджену з гілочки верби, яка вважається «онукою» верби Тараса Шевченка. Окрім того, було здійснено перевидання книги Михайла Чалого «Життя і твори Тараса Шевченка» та готується до видання альбом ілюстрації класика «Тарас Шевченко. Альбом 1845 року». Без залучення бюджетних коштів.
– Фондом М.Томенка спільно з народним депутатом Валерієм Дубілем розпочата акція відтворення музею-садиби Миколи Костомарова в селі Дідівці Прилуцького району Чернігівської області. Вже було здійснено ряд реставраційних робі, зокрема, перекриття будинку тощо. Без залучення бюджетних коштів.
– Протягом кількох років Фондом М.Томенка здійснювалися підтримка заходів, пов’язаних із пропагуванням Івана Піддубного. Зокрема Фондом, спільно з Володимиром Гресем було профінансовано видання дослідження Марії Приліпко «Іван Піддубний – сила України», а до 140-річчя від дня народження непереможного борця проведений фестиваль для школярів «Україна – країна найсильніших людей» в місті Києві. Без залучення бюджетних коштів.
– Фондом М.Томенка створено перший світоглядний портал «Рідна країна», який на сьогодні став найбільшим світоглядним ресурсом, який пропагує історію, культуру, традиції, туризм. Без залучення бюджетних коштів.
– Фондом М.Томенка створено інтернет-ресурс «Все про всі музеї України», де зібрано базову інформацію про більш як 600 українських музеїв, в тому числі і Черкаської області. Без залучення бюджетних коштів.
Повну інформацію про громадські проекти Фонду Миколи Томенка, які пропагують Україну, її історію та культуру можна знайти на сайтах www.ridna.ua, www.7chudes.in.uaта www.tomenko.kiev.ua.
