У вівторок, підводячи попередні підсумки візиту Російського Президента до України під час брифінгу у парламенті, заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко відзначив: «Позиція експертів, журналістів та активні дії опозиції призвели до того, що українська влада не пішла на підписання низки угод, які пропонувалися Російською стороною в частині, передовсім, впливу на стратегічні галузі української економіки».
Зокрема, Микола Томенко відмітив, що, за інформацією, яку озвучували і російські, і українські високопосадовці про перелік документів, що плануються до підписання, низка угод, на яких наполягала Російська сторона так не були підписані в ході цього візиту. За словами М.Томенка, це, зокрема, документ, що стосується створення робочої групи стосовно Керченської протоки, сам факт якої ставить під сумнів нинішні кордони між Україною та Росією у даному регіоні; угод щодо можливого створенні спільних підприємств в авіаційній галузі, Енергоатому тощо.
Віце-спікер відмітив, що як випливає із Російської зовнішньополітичної доктрини щодо України, яка міститься у документі «Программа эффективного использования на системной основе внешнеполитических факторов в целях долгосрочного развития Российской Федерации», який протягом останніх днів активно обговорюється у світі експертами і не спростовувався російськими офіційними особами, «Росія активно діє для того, щоби передовсім економічними методами поставити Україну в систему Російського впливу».
Микола Томенко підкреслив, що в документі, надісланому Міністром закордонних справ РФ С.Лавровим Президенту Росії Д.Мєдвєдеву 20 лютого 2010р., неприховано йдеться про необхідність «…добиваться приобретения контрольных пакетов акций крупных украинских предприятий российскими инвесторами…», «…поддерживать усилия российских нефтяных компаний, добивающихся использования нефтепровода «Одесса – Броды» … что ограничит доступ Украины к каспийской нефти» тощо. «Очевидними так само є прагнення Росії застерегти російські інтереси в гуманітарній сфері, тому давня ідея (ще часів здобуття незалежності) знову формується, як створення загального освітнього, наукового, інформаційного та культурного простору. Якщо хочете, йдеться про створення так званого єдиноросійського світу з акцентами, як пише згаданий документ, згідно яких історія, культура і наука повинні будуватися «в інтересах Російської Федерації».
Підсумовуючи, Микола Томенко наголосив, що «завдяки спільним зусиллям поки що реалізація цього наміру призупинена, але якщо проаналізувати риторику тієї частини уряду, яка прийшла до влади з метою реалізації російської зовнішньополітичної стратегії, то складається враження, що вони говорять мовою даного документу, який підготувало МЗС Росії».
«Тому, – переконаний М.Томенко, – на сьогоднішній день актуальним залишається питання: яка ж є українська зовнішньополітична стратегія і чи здатна нова влада її реалізовувати в інтересах Української держави». Він також наголосив, що саме тому українське суспільство, українська еліта (фахівці, вчені, експерти, журналісти) та опозиція повинні бути спільними в тому, щоб застерігати інтереси зовнішньополітичної стратегії України, «тому що в захисті національних інтересів України немає влади і опозиції, а є Українська Держава».
Довідково:
20 лютого 2010 року Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров звернувся до Президента Росії Дмитра Мєдвєдева з листом, в якому був викладений проект програми, що передбачає визначення сучасних зовнішньополітичних векторів щодо розвитку Російської Федерації і, зокрема, щодо СНД та України, під назвою: «Программа эффективного использования на системной основе внешнеполитических факторов в целях долгосрочного развития Российской Федерации».
Даний текст вперше був розміщений у пресі 11 травня 2010 року на сайті журналу «Русский Newsweek». Матеріали із посиланнями на текст цього документу були розміщені у ЗМІ багатьох країн світу, зокрема, в «The Wall Street Journal», «The Times», «Bloomberg Businessweek», «Le Temps». Документ також можна побачити на низці російських сайтів.
Слід зазначити, що даний документ не спростовувався і не заперечувався офіційними інститутами Російської Федерації.
Документ складається із власне листа Міністра закордонних справ РФ до Президента Росії та додатку, яким є «Программа эффективного использования на системной основе внешнеполитических факторов в целях долгосрочного развития Российской Федерации», що передбачає кілька напрямків діяльності. Подаємо деякі витримки з документу
Із листа:
В рамках общемировой тенденции укрепления регионального уровня управления важно активно использовать императивы преодоления последствий глобального кризиса для консолидации пространства СНГ. Делать упор на объективные конкурентные преимущества, создаваемые для всех участников интеграционных процессов в рамках Содружества, ядром которых служит ЕврАзЭС и, прежде всего, Таможенный союз России, Казахстана и Белоруссии и перспектива выхода на единое экономическое пространство. На этой основе активно противодействовать попыткам внерегиональных сил «развести» наши страны.
Із додатку:
Щодо забезпечення інтересів безпеки Росії, її територіальної цілісності, тощо:
– Вести поиск гибких формул совмещения диалоговых и кооперационных форм взаимодействия с США на пространстве СНГ в сферах общих и совпадающих интересов с жестким выверенным противодействием попыткам работать на дезинтеграцию, фрагментацию и отрыв от России нашего геостратегического окружения.
– Содействовать укреплению ОДКБ как ключевой структуры коллективной безопасности на пространстве СНГ с действенным инструментарием комплексного реагирования на вызовы и угрозы безопасности.
– В целях обеспечения безопасности на южных рубежах Российской Федерации создавать необходимые условия для нормального функционирования Черноморского флота России на территории Украины и его дальнейшего присутствия в Крыму как важного фактора российской и региональной безопасности.
Щодо забезпечення доступу до зовнішніх джерел модернізації:
– Активно проводить линию по содействию добровольному переселению в Россию соотечественников, проживающих за границей, с целью пополнения квалифицированной рабочей силы.
Щодо співробітництва з іншими державами:
СНГ
– Поддерживать деятельность российских экономических операторов на пространстве СНГ, включая средний и малый бизнес, содействовать формированию благоприятных условий для их инвестиционной деятельности, производственной и научно-технологической кооперации, доступа к сырьевым и трудовым ресурсам, рынкам сбыта, активам.
– Обеспечивать политико-дипломатическую реализацию Концепции дальнейшего развития СНГ и Стратегии экономического развития СНГ с особым акцентом на следующие направления: создание многосторонней зоны свободной торговли на пространстве СНГ (заключение соответствующего договора); создание и развитие отраслевых общих рынков СНГ; углубление сотрудничества в сфере энергетики; развитие взаимодействия в сфере транспорта, включая формирование международных транспортных коридоров с российским участием, создание благоприятных условий для транзита; развитие производственных кооперационных связей; повышение продовольственной безопасности государств-участников СНГ; совершенствование сотрудничества в области валютно-финансовых отношений, включая расширение использования национальных валют государств-участников СНГ во взаимных расчетах; дальнейшее развитие общих образовательного, научного, инновационного, информационного и культурного пространств; развитие взаимодействия в миграционной сфере с прицелом на формирование общего рынка труда и принятие совместных мер по предотвращению нелегальной миграции; развитие взаимодействия в борьбе с международной организованной преступностью и новыми вызовами и угрозами безопасности; укрепление взаимодействия в экологической сфере, в предупреждении и противодействии природным и техногенным катастрофам.
Украина, Белоруссия
– Активно вовлекать Украину в орбиту экономического сотрудничества с Россией, учитывая ее мощный промышленный и научный потенциал, наличие современного ВПК и традиционно тесных кооперационных связей российских и украинских предприятий, обеспечивая непопадание российских предприятий в стратегических отраслях, в особенности в передовых отраслях промышленности – авиастроении, транспортной, ракетно-космической, энергетической и иных сферах – в технологическую зависимость от украинских контрагентов.
– Добиваться интеграции российского ОАО «Объединенная авиастроительная корпорация» и авиастроительных предприятий Украины с целью производства самолетов Ан-148, Ан-140, Ту-334, Ан-124-100, создания и производства авиационных двигателей Аи-222-25, Аи-222-25Ф, семейства двигателей Д-436, Аи-450 для самолетов Як-130, Ту-334, Бе-200 и вертолетов.
– В области космических исследований исходить из приоритетности создания единого навигационного пространства России и Украины на базе системы ГЛОНАСС и других глобальных навигационных спутниковых систем; проведения стыковочных испытаний технологического образца прибора «Степ-Ф» в составе технологического образца космического аппарата «Коронас-Фотон»; изготовления летного образца прибора «Степ-Ф»; реализации проекта «Наземный старт».
– Рассматривать как стратегическую задачу участие России в эксплуатации газотранспортной системы Украины. В этих целях добиваться от украинской стороны выполнения договоренностей о создании Международного консорциума по управлению и развитию газотранспортной системы Украины.
– Поддерживать усилия российских нефтяных компаний, добивающихся использования нефтепровода «Одесса – Броды» в реверсном направлении, что ограничит доступ Украины к каспийской нефти.
– Расширять взаимодействие с Украиной в области атомной энергетики. В этих целях добиваться заключения долгосрочного контракта на поставку на украинские АЭС ядерного топлива, произведенного в России.
– Расширять российское инвестиционное присутствие на Украине и в Белоруссии. Добиваться приобретения контрольных пакетов акций крупных украинских предприятий российскими инвесторами.
Щодо сприяння об’єктивного сприйняття Росії у світі:
-В качестве дополнительного инструмента усиления российского влияния на пространстве СНГ использовать продвижение позиций русского языка и культуры (в том числе через систему ООН, где русский язык имеет официальный статус), налаживание гуманитарных связей (включая научные, преподавательские, студенческие обмены), подготовку кадров для государственных органов стран Содружества.
– Во взаимодействии с Комиссией при Президенте Российской Федерации по противодействию попыткам фальсификации истории в ущерб интересам Российской Федерации выстраивать на системной и долгосрочной основе работу по распространению объективных оценок исторических событий, разъяснению соответствующих российских позиций, деполитизации и переводу в научно-академическое русло дискуссий по спорным вопросам истории. Осуществлять в этих целях сотрудничество с профильными научными учреждениями РАН и специализированными российскими НПО (Фонды «Историческая перспектива», «Историческая память», «Русский мир» и др.).
– Содействовать привлечению в Российскую Федерацию перспективных ученых, экспертов и предпринимателей, прежде всего, имеющих опыт разработки и внедрения инновационных решений, в том числе из среды соотечественников, проживающих за рубежом.
