– Як відомого політика Вас часто питають про роботу Парламенту, про Європейську інтеграцію. А от про спорт та активний спосіб життя задають питання дуже рідко. Між тим, кажуть, що цей напрямок для Вас дуже важливий. Чи справді це так?
– Я завжди вважав, що освіта, охорона здоров’я, розвиток фізкультури та спорту – основні пріоритети суспільного розвитку. Тож вже багато років, крім активної політичної роботи, я роблю суспільні проекти, які не пов’язані з партійними чи парламентськими справами.
Таким чином, поєднавши професію та хобі, я задумав і почав реалізовувати проекти, пов’язаних з історико-культурними темами, з пропагуванням активного способу життя, фізичної культури й спорту, з популяризацією туризму, різних систем оздоровлення. Тобто, фактично, підняв ті теми, які можуть Україну в очах українців та іноземців зробити більш привабливою та цікавою країною.
В цьому контексті абсолютно очевидно, що спорт – це одна із небагатьох речей, які сьогодні об’єднують країну і формують її позитивний імідж за кордоном.
– Але ж існують держані програми розвитку спорту та фізичної культури
Якщо говорити про спорт на загальнодержавному рівні, то ситуація, зокрема, зі спортивними акціями дуже складна. Річ у тім, що Україна, на превеликий жаль, у спорті фантастично відстала від усіх інших країн. Причин багато, в тому числі і фінансові. Я вже не раз наголошував, на одному з варіантів виходу з такої ситуації: розведення на управлінському та фінансовому рівні проблем фізичної культури та професійного спорту. Пріоритетом номер один вважаю фізичну культуру та оздоровлення, для цього необхідно передовсім створення спортивної інфраструктури та серйозної підтримки всіх тих, хто працює в цій галузі. З цією метою варто було б
створити спеціальний фонд розвитку, який би фінансувався з відсотків від лотерей, продажу алкоголю, тютюну тощо.
![\"\"](\"/userfiles/DSC_6693.JPG\")
– Давайте детальніше зупинимося на спортивних проектах Вашого Фонду. Ви засновник фестивалю зірок спорту „Спортивні ігри України”. Чи будете продовжувати цей проект?
– Створюючи Фестиваль зірок спорту «Спортивні ігри України», який проходить на Черкащині вже чотири роки, ми хотіли, щоб люди, які у різні часи стали «прапорами» українського спорту, мали безпосередню можливість передати свій досвід і навики молодому поколінню. Важливою місією «Фестивалю зірок спорту» є підтримка шкільного фізичного виховання, місцевих спортивних клубів, адже під час цього фестивалю, прості школярі, передовсім із сільської місцевості, мають можливість поспілкуватися та пройти майстер-класи із зірками українського спорту. Це успішний, а головне – корисний проект, а тому ми не плануємо його зупиняти.
– Крім різноманітних акцій та фестивалів, які конкретні дії ви пропонуєте для оздоровлення молодого покоління? Відкриття спортивних шкіл?
– Передусім це створення відповідної спортивної інфраструктури в регіонах. Наприклад, в Білорусі, я вже не беру Росію, в кожному районному центрі є зимовий палац спорту, льодовий майданчик, плавальний басейн. В Україні ж лише де-не-де з’являються невеликі льодові катки чи баскетбольні майданчики.
Необхідно продумано та грамотно підходити до спортивної інфраструктури. Практично в кожному дворі повинні бути спортивні майданчики, де можна займатися трьома – чотирма видами спорту (баскетбол, футбол, гандбол, волейбол). Що ж стосується навчальних закладів, корисними є спортивні комплекси, зроблені не для спортсменів, а для загального фізичного розвитку. В рамках акції, що проводить наш Фонд, «Здоровим і спортивним бути модно», мені вдалося поставити такі спортивні комплекси з тренажерами для занять фізкультурою на територіях шкіл, дитячих садків, зон відпочинку на Черкащині, в Сімферополі, в Тернопільській та Хмельницькій областях.
![\"\"](\"/userfiles/футбол.JPG\")
– Україна знає не один випадок, коли популярні журналісти ставали політиками. Але Ви перший політик, який став журналістом, ведучим телепроекту на каналі ICTV. Що змусило Вас зробити цей крок?
– Основним стимулом, що змусив мене попрацювати на телебаченні, було бажання «піарити здоров’я». Я думаю, що різного роду «піар» здоров’ю мусять робити всі відомі люди і я не раз закликав своїх колег-політиків приєднатись до цієї ініціативи.
Акцент у телепрограмі «Почни нове життя», робився не просто на спортивній складовій, а насамперед на здоров’ї людини та можливості активно і корисно проводити вільний час. Нашої метою було на простому доступному рівні показати глядачам як активний відпочинок може покращити самопочуття та здоров’я.
Щотижня у програмі брали участь двоє відомих людей: представник спортивного олімпу нашої країни та зірка шоу-бізнесу, а кожен випуск був присвячений певному виду спорту. Такий хід повинен був показати: спорт – це не лише здоров’я, це стиль життя відомих і популярних людей, які багато досягли, а отже – це правильний, модний стиль життя.
– Ви відслідковували рейтинги програми? Чому передач було тільки 12? Чи будуть ще?
– Моя спортивна програма на ІСТУ стартувала з долею в рейтингу у 2 відсотка, а завершилася на 8, що є доволі високим показником для просвітницької програми. Це ще раз засвідчує, що такі програми неодмінно повинні бути на телеканалах. Я не вважаю, що такий високий рейтинг програма здобула завдяки моїй присутності чи присутності відомих музикантів, моїх гостей. Просто програма показала, що людям не вистачає подібних передач, адже чогось схожого раніше не було. Тому є думка все це продовжувати.
– Чи складно було запрошувати на цю передачу зірок спорту? Чи охоче вони погоджувалися на співпрацю з політиком? Адже багато з них на виборах підтримували іншу політичну силу…
– Політика і спорт це паралельні речі. Загалом, я вважаю, що будь-який гуманітарний проект не повинен мати політичного забарвлення. Це загальна корисна справа. У мене в гостях побували Тіна Кароль, Лама, Гайтана, Олександр Положинський, Олександр Пономарьов, гурти «наАнгели», «Алібі» та багато інших.
Всі вони погоджувалися із задоволенням, а разом працювати було легко і приємно. Не менш приємно мені зараз спостерігати, що багато відомих співаків активніше почали займатися та цікавитися спортом, от, наприклад сестри Завальські з дуету «Алібі», нещодавно сказали про те, що вони стали фанатами роликів, після запису нашої з ними програми.
– Що найбільше здивувало Вас під час спілкування з відомими спортсменами, які брали участь у Ваших передачах?
– У моїх програмах взяли участь Олександр Волков, Василь Вірастюк, Андрій Медведєв, Інеса Кравець та ще багато відомих і титулованих українських спортсменів. Жоден з них не відмовився і не поставив якісь фінансові умови для участі у програмі і цей факт не просто не здивував, а лише підтвердив важливість залучення знакових спортсменів до таких проектів. Ці люди прекрасно розуміють свою місію в українському суспільстві і готові пропагувати об’єднавчу ідею здорової та сильної нації.
– Кажуть, що саме Ви витягнули на ковзанку мало не весь Кабмін у 2005 році. Це справді так? Чому те катання залишилося єдиним в історії?
– Так, це дійсно була моя ідея. На початку 2005 року багато людей віднеслися до неї скептично, однак за ці роки кількість ковзанок та охочих кататися на ковзанах зросли у геометричній прогресії. Тому наше катання стало одним із прикладів того, як політики та відомі особистості можуть залучати до активного життя українських громадян.
– Ви один із співавторів Закону „Про фізичну культуру і спорт”. Чи виконується цей Закон і від кого тепер залежить його виконання?
– Закон «Про фізичну культуру і спорт» набирає чинності з 1 січня 2011 року, що дає можливість структурно, організаційно і фінансово підготуватись до його реалізації протягом 2010 року. В цьому році також було прийнято закон, де я теж був серед співавторів, який звільняє підприємства, установи фізкультурно-спортивної спрямованості, від сплати земельного податку. Це ще один вагомий стимул в підтримку фізичної культури та спорту.
– Ви завжди були активним борцем за заборону реклами алкоголю й тютюну. Чи не зустрічалися з погрозами з боку алкогольних і тютюнових компаній?
В 2009 році набули чинності зміни до Закону «Про рекламу», автором яких був я. Зокрема, вони стосувалися заборони наводити у телепередачах звукову інформацію рекламного характеру про спонсора – виробника алкогольних напоїв, заборони реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв засобами зовнішньої реклами. А з 1 січня 2010 року набуває чинності заборона розміщувати рекламу тютюнових виробів, алкогольних напоїв та відповідних торгівельних марок в усіх друкованих засобах масової інформації (крім спеціалізованих видань).
Крім того, у парламенті на сьогоднішній день зареєстрована ціла низка законопроектів щодо обмеження чи заборони алкоголю та тютюну, в тому числі і мій проект, про необхідність повної заборони реклами пива та алкогольних брендів на телебаченні до 24 години. Але, оскільки охочих заробляти, як в парламенті, так і в бізнесі, на рекламі алкоголю та тютюну доволі багато, ухвалення таких законопроектів справа доволі непроста.
![\"\"](\"/userfiles/баскетбол.JPG\")
– В цьому році парламент проголосував у першому читанні Ваш Законопроект щодо обмеження споживання і продажу слабоалкогольних напоїв. Чому справа так і не дійшла до остаточного розгляді цього питання?
– У нас в країні катастрофічно зростають показники споживання алкоголю, а особливо слабоалкогольних напоїв та пива, і це дає підстави говорити про загрозу моральному і фізичному здоров’ю українського суспільства, зокрема молодому поколінню.
На сьогоднішній день у нас слабоалкогольні напої, які фактично є цілковитою хімією, можна продавати навіть у навчальних закладах і без жодних вікових обмежень. А різноманітні спортивні заходи, концерти та пляжі стали місцями розпивання алкогольних напоїв, місцями небезпечними, де відпочинок часто закінчується не просто бійкою, а навіть смертю. Тому влада та суспільство повинні робити все, щоб зупинити підлітковий алкоголізм в Україні.
В силу різних обставин мій законопроект не проголосований в цілому. Сподіваюся, це буде зроблено вже на початку наступного року. Я переконаний, що треба нарешті зупинити віртуальну дискусію стосовно «поганих» і «добрих» алкогольних напоїв.
– Ви постійний учасник „Пробігу під каштанами”. Це принциповий крок чи просто можливість відпочити, бути „ближчим до народу”?
– «Пробіг під каштанами» для мене дуже важливий з декількох причин. По-перше, це пробіг дуже не простий – п’ять кілометрів по такій пересіченій, не рівнинній місцевості. По-друге, для мене є важливим показати приклад молодим людям, яких з кожним роком все більше і більше бере у ньому участь. Це такий своєрідний тест на фізичний стан і підтвердження того, що ми мусимо власним прикладом агітувати молодих людей.
А загалом, заняття бігом в молоді роки дуже допомогли мені адаптуватися до афганського життя. Саме ця шкільна та студентська підготовка дала можливість мені впевнено себе почувати, долаючи великі дистанції в умовах гірської місцевості та спекотного клімату Афганістану.
– Кажуть, Ви щирий вболівальник. За яку команду вболіваєте?
– Я вболіваю за всі національні збірні України. Вважаю, що команди – це добре, а збірна України – це принципово важливо з точки зору іміджу України у світі, формування сучасного патріотизму українського суспільства. Тому, по мірі можливості, намагаюся бути присутнім на виступах збірної України з футболу, баскетболу, біатлону, тенісу, художньої гімнастики тощо.
– Розкажіть про власний спортивний рекорд, яким пишаєтеся найбільше?
Дуже важливу роль в моєму житті відіграло те, що я з дитинства займався спортом. Грав за команду восьмирічної школи в баскетбол, а на кількох турнірах серед шкіл Черкаської області отримав титул найбільш результативного гравця.
Вже в парламентський період, я зі своїми друзями організував баскетбольну команду «Зірки Києва», де ми з Олександром Волковим два капітани, а в команді грали Сергій Бубка, Віктор Корж, Володимир Бринзак, Равіль Сафіуллін, Анатолій Хостікоєв та інші. Ми провели серію благодійних матчів, а під час гри у Львові з командою керівництва області «Львівські леви», у перерві матчу я переміг у міні-конкурсі, закинувши з центра поля м’яч у баскетбольний кошик, та отримав спеціальну відзнаку.
Загалом, я був співорганізатором великої кількості благодійних спортивних заходів. Найбільше мені запам’яталася моя участь у благодійному футбольному матчі, організатором якого був Фонд Андрія Шевченка. На знаменитому італійському стадіоні «Сан-Сіро», команда друзів українського футболіста зіграла із зірками італійської естради. А найважливіше, що гроші, які були зібрані Фондом під час цього благодійного матчу, пішли на допомогу українським дітям-сиротам для облаштування школи-інтернату в Переяславі-Хмельницькому.
– У Ваших розповідях лише минулий час? Чому сьогодні Ви не такий активний спортсмен? Втратили форму?
– Я намагаюся тримати форму, але зараз у мене посттравматичний період, після кількох травм, в тому числі і перелому ноги, я суттєво зменшив навантаження. Тому більше займаюся фізичною культурою, аніж спортом і сподіваюся, що ближчим часом братиму участь в любительських змаганнях з тенісу, баскетболу, волейболу та відновлю свою участь в «Пробігу під каштанами».
