vsiknygy.net.ua
Коментуючи чергові ініціативи щодо зміни Державного Гімну України, народний депутат Микола Томенко нагадав, що був період, коли багато депутатів різних демократичних політичних партій боролися за право стати новими гімнотворцями і реєстрували законопроекти, щоб змінити текст Гімну України. Тепер в цю «боротьбу» включилися і деякі депутати з Партії регіонів, які вважають, що головна проблема відсутності єдності та патріотизму – поганий гімн нашої держави.
«Хочу нагадати, що Гімн України, особливо в період Євромайдану та агресії Росії проти України, став об’єднуючим фактором і ще раз довів, що ідеї про зміну тексту або заміну його на новий – не витримують жодної критики. На сьогодні державна символіка, гімн України – це ті речі, які об’єднують усіх українців, в усіх куточках нашої держави», – вважає Микола Томенко.
На його переконання, те, що насправді треба змінити політикам, – це своє ставлення до України. «Особливо ця моя порада стосується команди В. Януковича, яка керувала країною останні 4 роки, – Партії регіонів, яка була при владі, або, як ще її називають, «Партії золотого батона». Треба не красти з України, а вкладати в Україну. Тоді ситуація зміниться. Коли олігархи і мільйонери почнуть вкладати кошти в економіку, культуру, традиції, тоді і почнеться реальне об’єднання нашої держави. Тому треба не гімн України міняти, а своє ставлення до України», – вважає народний депутат.
Коментуючи можливість використання в Державному Гімні відомого твору Івана Франка «Не пора, не пора…», Микола Томенко зазначив, що він погоджується з тим, що ця поезія дуже показова і знакова, особливо, для команди Віктора Януковича. «Але оскільки Державний Гімн у нас вже є і я не бачу потреби його змінювати, то варто було би як мінімум Партії регіонів, комуністам і всім тим, хто за часів В. Януковича більше опікувався інтересами Росії та захищав Путіна, аніж власну державу, як мінімум, не забувати слова І. Франка:
Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Довершилась України кривда стара,
Нам пора для України жить», – підсумував М. Томенко.
