Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко звернувся до Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України та до Генерального директора Української асоціації видавців періодичної преси з проханням провести роботу із видавцями періодичних видань щодо роз’яснення норм чинного законодавства про рекламу.
Справа в тому, що для багатьох видань вже стало нормою розміщувати так звану приховану рекламу, яка заборонена Законом «Про рекламу», зауважив Микола Томенко. Він нагадав, що згідно з Законом, інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес читачів щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути розміщений під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами» (частина ІІІ статті 9).
Натомість багато видань сьогодні розміщують замовні матеріали політичних партій чи окремих політиків, які взагалі не позначаються як рекламні.
Деякі видання знайшли інший вихід обійти норми Закону. Так, наприклад, газета «Сегодня» розміщує на шпальтах рекламні матеріали у певних рубриках, і лише на останній шпальті дрібним шрифтом є згадка про те, що ці певні рубрики газети (наприклад, «Точка зрения» або «Партнер рубрики») містять матеріали на правах реклами.
Водночас, Микола Томенко звернув увагу на те, що часто виникає проблема не лише з ідентифікацією реклами, а і зі змістом замовних матеріалів.
Для прикладу, у газеті «Сегодня» (номер 215 (4523) у рубриці «Точка зрения» півшпальти на 4-й сторінці газети займає явно рекламний матеріал «Петр Симоненко: «Референдуму – быть!», а на 6-й шпальті – розміщений матеріал рекламного характеру «Украинский избиратель отдает предпочтение Януковичу». Причому, в останньому, де йдеться про результати соціологічного дослідження щодо результатів майбутньої президентської кампанії, у фрагменті тексту вилучено частину інформації, яка міститься у врізі, – зокрема, з показниками голосування за Віталія Кличка.
У зв’язку з цим, Голова парламентського Комітету наголошує, що треба повернутися до виконання норм чинного законодавства і чітко відокремлювати рекламу від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу (частина І статті 9 Закону «Про рекламу»).
